Становлення та укріплення рабовласницького устрою в усіх областях Стародавньої Італії розтягнулися на декілька століть. Ранні рабовласницькі відносини в VII-VI століттях до н.е. не були чітко виражені певними соціальними класами. По мірі подальшого суспільного розвитку, все більше укріплювалось рабовласництво і зникали залишки первісної організації [1]. Найрозвинутіші області Італії перейшли від родового устрою до класового ранньорабовласницького не одночасно. Раніше за всіх цей перехід завершився в етруських містах та грецьких колоніях (VIII століття до н.е.). У Римі та деяких латинських містах цей процес відбувався у VI столітті до н.е. У гірських племен класовий устрій почав формуватися в IV століття до н.е. Основними класами були патриції, плебеї та раби. Ці класи одночасно були і станами, адже вони відрізнялися між собою не лише ресурсами на виробництва, а й юридичними правами. Патриції користувалися всіма правами, плебеї – менше, а раби взагалі їх не мали[1].
Думаю ?
Сходства: 1. наличие выборных госдолжностей, 2. долговое рабство было утилизировано по настоянию свободных граждан бедных сословий; 3. полноправное население – это часть граждан, которые имели конкретные права (принимать соучастие в общенародном собрании, прерогативу занимать должностные посты) и обязанности (служба в государственной армии) , 4. Диссонанс в правовом статусе невольников со свободными, мужчин с женщинами и аборигенов с мигрантами.
Различия: 1.власть свободного народа в Риме была мнимой, реальная власть в государстве почти всецело принадлежала патрициям, в в полисам же власть демоса была более реальной, 2. в Афинском полисе не существовало консулов, народных трибун и сената (аналогом сената служил ареопаг) , 3. Центральной миссией Римской республики было осуществление военных захватнических действий по отношению к другим государствам, в Афинском полисе армия выполняла скорее оборонительную работу по защите Афинского морского союза и собственно, как полиса, Афин.
? кандаи екенін аитындарш