Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.
За отсутствием хоть какой-то бумаги мальчик рисует на всем, что подворачивается ему под руку, первыми пострадали деловые бумаги отца, за что Оник впервые был порот, но не сдался. Вместо этого он взял уголь и расписал стены своего дома, а затем дома и беленые заборы соседей. Получив внушение от отца, маленький живописец вынес из него следующую мораль: подходящие для работы поверхности предстоит искать подальше от родного квартала, где его в два счета вычислят. На рассвете, когда город еще спит, будущая мировая знаменитость прокрадывается к заранее облюбованной стене, где и предается самозабвенному творчеству. Не правда ли, похоже на наших мальчишек, «украшающих» города граффити? При этом у горожан отношение к раннему творчеству великого маэстро приблизительно такое же, как и у современных нам граждан, с той единственной разницей, что если какой-нибудь озорник изобразил нечто кислотное на стенах жуткой, никогда толком не ремонтированной девятиэтажки в Питере, где я, собственно, и живу, я, скорее всего, пройду мимо, может, полюбопытствую, или посетую на нерадение полиции. В Феодосии же юный художник расписывал частные дома, которые строжайше предписывалось содержать в чистоте. А следовательно, в любой момент мелкий полицейский чин мог заявиться в дом к ни сном, ни духом не ведавшим, что его забор за ночь превратился в картинную галерею, горожанину, и под угрозой штрафа потребовать закрасить непотребство. А ведь это расходы — купи краску, отыщи свободного от дел «Тома Сойера», на худой конец, покрась сам, а потом еще и следи, когда маленькие наглецы вновь явятся пачкать. Больше всего доставалось гладким, ровно выбеленным стенам дома почтенной горожанки Кристины Дуранте (последняя сделалась знаменитой исключительно благодаря истории с Айвазовским), которая извелась, вынужденная постоянно закрашивать точно по волшебству появляющиеся рисунки. Было ли ей дело до того, что солдаты на стенах ее дома с каждым днем становились все совершеннее и совершеннее, что немудрено, так как с недавнего времени сам городской архитектор господин Кох соблаговолил взять Ованеса в ученики.
30-летняя война началась в результате религиозных обострений. Однако на протяжении самой войны религиозная проблема приобрела дополнительный характер, главная цель которой заключалась в преследовании государственных интересов. Отстаивание прав протестантов было лишь основным поводом начала 30-летней войны. На наш взгляд, затянувшаяся на долгие 30 лет война, была результатом глубокого политико-экономического кризиса. Война завершилась 24 октября 1648 года с принятием мирного соглашения в городах Мюнстер и Оснабрюк. Это соглашение вошло в историю под названием «Вестфальский мир»
Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.