Вы знаете, что образ жизни людей ведения хозяйства зависит от среды обитания. Выше вы прочитали об особенностях природы Казахстана. Большая его часть непригодна для выращивания винограда, хлопка, риса или зерна. Прикаспийская низменность, плато Устюрт, Бетпакдала, мелкосопочник Центрального Казахстана, горы Мангистау, горные районы Алтая и Алатау больше удобныд для скотоводства, чем для земледелия. Здесь очень бедные почвы, мало выпадает осадков, постоянно дуют ветры.
Из предыдущих параграфов вы знаете, что андроновцы строили жилища, ловили рыбу, собирали обильные урожаи. Однако постепенно древние жители Казахстана сменили занятие земледелием на скотоводство. В чем причины такого перехода?
Есть разные мнения о причинах таких перемен. Ученые считают, что основной причиной было изменение климата. Опустынивание казахстанских степей, примерно к концу 2-го тысячелетия до н.э. привело к тому, что заниматься земледелием стало невыгодно и сложно. Дожди выпадали редко, зима была суровой, а лето – очень жарко
Который нужен вам :
Я проснулся с восхода солнца. Пошёл к реке и умылся. Позавтракал и поспешил в поле. Сегодня нужно будет жать пшеницу. Закончив работу я пошёл домой.
Большой ответ :
"Почти весь вчерашний день я провел в поле - с утра уничтожал сорняки, - вздохнул крестьянин. - Когда солнце поднялось в зенит, немного поел и, выпив воды, отдохнул под навесом. А потом стал носить воду из Нила и поливать растения. Намаялся.. .Скорей бы выросли мои сыновья - появились бы у меня славные Вернулся домой, а там меня встречает жена со страшной вестью: "О супруг мой, страшное горе обрушилось на нашу семью! Горе такое великое, что даже не знаю, как мы все сможем его пережить! "
Оказалось, что, пока я трудился в поле, умерла наша любимая драгоценная КОШКА !Причем нарушителя, пойманного с поличным, казнили тут же, на месте!
Когда умирала кошка, в течение ГОДА вся семья в знак траура сбривала брови и носила траурные одежды. Когда самые первые кошки были наконец - нелегально - вывезены из Египта в Японию, купить их мог только ИМПЕРАТОР Японии! Кошки ценились дороже золота! )
Унаслідок Берестейської унії на українських землях діяли:
православна церква;
греко-католицька церква.
Більшість українського населення залишалася вірною православній церкві, що спричинило розгортання боротьби за відновлення її прав. На захист православ'я виступили братства, засновані у Львові (1586 р.), Києві (1615 р.), Луцьку (1620 р.) та інших містах, які відкривали школи, друкували племічні твори, гуртували навколо себе талановитих учених і письменників, зокрема Мелетія Смотрицького, Лаврентія Зизанія.
Противниками Берестейської церковної унії були православні митрополити Іов Борецький (1620 - 1631 рр.) і Петро Могила (1632 - 1647 рр.), які доклали багато зусиль для зміцнення Української православної церкви:
відновлення православної ієрархії (висвячення київським митрополитом І. Борецького, 1620 р.);
офіційне визнання польським урядом православної церкви ("Пункти для заспокоєння руського народу", 1632 р.);
упорядкування церковного життя (запровадження в богослужінні української мови, укладання богослужбової книги - "Требника");
удосконалення православної освіти (заснування Львівської та Київської братських шкіл, Києво-Могилянської колегії);
відбудова православних храмів (реставрація Десятинної церкви, Софійського собору).
Прихильниками Берестейської церкової унії були греко-католицькі митрополити Іпатій Потій ("батько унії") та Йосиф Рутський ("атлант унії"), які доклали багато зусиль для розбудови уніатської церкви й оновлення церковного життя.
Протягом першої половини XVII ст. православні й уніати намагалися знайти вихід із церковної кризи в об'єднанні церков, однак спроби церковного порозуміння не мали успіху. Головна причина полягала в тому, що утворення єдиної незалежної української християнської церкви не було потрібне ні Речі Посполитій, ні Ватиканові.
Объяснение: