М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
aidanuraim
aidanuraim
08.12.2022 03:47 •  История

у чому полягала небезпека яку вбачала для себе в діяльність українські поети В.Стуса компартійної радянської номенклатури​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
elnur22
elnur22
08.12.2022
1. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів З ліквідацією автономії України та введенням загальноросійського адміністративного устрою історія українських архівів тісно пов'язана з архівним будівництвом у Російській імперії. В 1782 р. територію Гетьманщини було поділено на Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництва, перетворені в 1796 р. на Малоросійську губернію. Остання існувала до 1802 р. , коли з неї було утворено Чернігівську і Полтавську губернії. На запорозьких землях та південних полках Гетьманщини так званий Новосербський корпус 1764 р. був реорганізований у Новоросійську губернію. З 1775 р. Новоросію поділено на Азовську та Новоросійську губернії. З 1783 р. Новоросія стала називатися Катеринославським намісництвом, яке в 1796 р. було скасовано і утворено другу Новоросійську губернію. Зміни в адміністративному управлінні українськими територіями впливали на долю архівних фондів. Архіви ліквідованих установ надходили у розпорядження нових адміністративно-територіальних органів. У 1797 р граф І. Салтиков, який управляв Малоросією на правах генерал-губернатора, в листі до малоросійського губернатора Я. Бакуринського порушував питання про організацію в губернському місті Чернігові “архива всех дел до Малороссии касающихся й в различных местах без призрения оставленных. . . позначенню в Чернигове дома прочного й ко вмещению всех тех бумаг”. Для “розбирания всех дел, приведения их в порядок” намісник призначав чиновників. Так, архів колишньої Малоросійської колегії було передано до Чернігівського губернського правління. В архіві Київського губернського правління зосереджувалися в різний час архівні документи Київського магістрату, справи Малоросійської колегії, архіви полкових канцелярій і судів. У Катеринославському губернському архіві було об'єднано архіви колишніх Новоросійської і Азовської губернських канцелярій (1764-1784 рр. ) Катеринославського намісництва (1784-1796 рр. ), другої Новоросійської губернії (1797-1802 рр. ), генерал-губернаторських канцелярій, фортеці Святого Димитрія. На Правобережжі архіви губернських правлінь поповнювалися справами колишніх воєводських канцелярій, а казенні палати – вотчинними документами і грамотами монастирів. У 20-х роках 19 ст. в архіві старих справ Київської казенної палати в льохах та підвалах псувалися важливі матеріали, які потрапили туди після ліквідації монастирських вотчин. Великий за обсягом архів утворився при Полтавській казенній палаті, де зберігалися справи про монастирське землеволодіння, матеріали Рум'янцевського опису, документи Гадяцької полкової канцелярії. У 1831–1835 рр. у містах України було скасовано магдебурзьке право, зокрема давнє самоуправління Києва. Відповідно до “Городового положення” від 12 червня 1870 р. в містах створювали нові органи самоуправління – Міські думи (розпорядчі органи) та Міські управи (виконавчі органи), функціонування яких призвело до створення архівів. В архівах міських дум і управ зберігалися документи про права і привілеї міст. Внаслідок реформ 60-х років 19 ст. було ліквідовано багато установ – різні комітети і комісії, старі судові установи, “приказы общественного призрения”. Діловодство ліквідованих установ стало заповнювати архіви губернських правлінь, казенних і судових палат. Надходження були настільки великі, що кількість справ в архівах збільшувалася вдвічі або й втричі.
4,7(41 оценок)
Ответ:
Mitaren10n3
Mitaren10n3
08.12.2022

алекса́ндр македо́нский  (александр iii великий,  др.-греч.  ἀλέξανδρος[сн 1]  γ' ὁ μέγας,лат.  alexander iii magnus, родился предположительно 20 (21) июля  356  — 10 июня  323  гг. до  н.  э.)  —  македонский  царь с  336 до н. э.  из  династии аргеадов, полководец, создатель мировой державы, распавшейся после его смерти. в мусульманской может отождествляться с легендарным царем  зуль-карнайном[сн 2]. в западной наиболее известен какалекса́ндр вели́кий. ещё в античности за александром закрепилась слава одного из величайших полководцев в ⇨].

взойдя на престол в возрасте 20 лет после гибели отца, македонского царя  филиппа ii, александр обезопасил северные рубежи македонии и завершил подчинение греции разгромом мятежного города  фивы. весной 334 года до  н.  э. александр начал легендарный поход на восток и за семь лет полностью завоевал персидскую империю. затем он начал покорение индии, но по настоянию солдат, утомлённых долгим походом, отступил.

основанные александром города, которые и в наше время являются крупнейшими в нескольких странах, и колонизация греками новых территорий в азии содействовали распространению греческой культуры на востоке. почти достигнув возраста 33 лет, александр скончался в вавилоне от тяжёлой болезни. немедленно его империя была разделена его полководцами (диадохами) между собой, и на несколько десятилетий воцарилась череда  войн диадохов.

4,6(58 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ