"И раздрася вся земля русская". Это означает феодальную раздробленность. Как мы знаем, Мономах, а потом и его сын Мстислав пытались всячески не допустить раздробленность. Но Мономах был уже стар(ему было за 70) и в 1125 году сдох. Князем стал его сын Мстислав. Он, как и его отец всячески пытался не допустить раздробленности. Но он тоже был не молод и в 1132 на 56 году жизни сдох. Распад Древнерусского государства по большей части датируется годом смерти Мстислава. Но эта цитатка была написана несколько позже: в 1134 году.
1. Яку політику проводила Росія щодо Лівобережної Гетьманщини в першій половині ХVІІІ ст.? 2. Назвіть найбільші виступи проти російського панування на Лівобережжі та Слобожанщині в першій половині ХVІІІ ст. 1. Відновлення Гетьманства 1750 р. По смерті гетьмана Д. Апостола в 1734 р. було заборонено вибори нового гетьмана України, а вся влада в Гетьманщині була передана правлінню гетьманського уряду, який всіляко обмежував і притісняв права козаків. Серед населення Гетьманщини зріло невдоволення. Сподівання на покращення становища були пов’язані зі сходженням на імператорський престол доньки Петра І Єлизавети Петрівни. Такі сподівання базувалися на тому, що серед оточення імператриці було чимало українців, а О. Розумовський був її фаворитом. Уже скоро сподівання стали справджуватися. Зміни, що торкнулися Гетьманщини та Слобідської України, були зумовлені не лише особливими відносинами імператриці зі своїм оточенням. До цього штовхали як зовнішні обставини (загроза війн з Османською імперією, Пруссією, а українські землі були джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і нагнітання соціальної напруги. Уже 1742 р. було відновлено київську метрополію. У 1743 р. скасовуються нововведення в Слобідській Україні. Під час перебування імператриці в Києві (1744 р.) старшина звернулась до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. Імператриця не заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. Згідно з розпорядженням Єлизавети в березні 1750 р. в Глухові розширена старшинська рада обрала гетьманом брата О. Розумовського Кирила (1728—1803).
