На Втором общекиргизском (казахском) съезде в Оренбурге в декабре 1917 года на передовые линии выдвинулись две казахские протопартии - "Алашорда" и "Уш жуз". Обе они претендовали на управление казахским народом и обе активно искали союзников. Эти партии как таковые обе стояли на националистической позиции и стремились к отделению казахской степи от России.
1
Канал дилетанта
2863 подписчика
Партийная борьба "Алаш Орды" и "Уш жуз" в период становления советской власти в казахской степи
30 августа
357 дочитываний
1,5 мин.
На Втором общекиргизском (казахском) съезде в Оренбурге в декабре 1917 года на передовые линии выдвинулись две казахские протопартии - "Алашорда" и "Уш жуз". Обе они претендовали на управление казахским народом и обе активно искали союзников. Эти партии как таковые обе стояли на националистической позиции и стремились к отделению казахской степи от России.
Видный сибирский общественный деятель Г.Н. Потанин в статье «Киргизы после переворота», характеризуя позицию казахской элиты, писал:
«Киргизское движение отличается от общерусского своим чисто националистическим характером. На нем не замечается того углубления революции, о котором так суетливо хлопочут русские левофланговые социалисты. Среди киргиз не наблюдается классовой борьбы, в их среде нет рабочей партии, нет у них ни э.-р., ни с.-д., ни большевиков. Словом, киргизская программа исчерпывается вопросом о «национальном самоопределении» - Сибирская жизнь. Томск. 1917. 14 нояб.
Григо́рий Никола́евич Пота́нин (22 сентября [
Григо́рий Никола́евич Пота́нин (22 сентября [4 октября] 1835, Ямышевская крепость Иртышской линии, Омская область, Российская империя — 30 июня 1920, Томск, РСФСР) — российский географ, этнограф, фольклорист, ботаник, публицист; общественный деятель — один из идеологов и основателей общественно-политического течения Сибирское областничество. Действительный член ИРГО. Почётный член ЗСОИРГО.
Ігор (912-945) продовжив активну зовнішню політику свого попередника. Він воював з хозарами, здійснив два походи на Візантію (941, 944 рр.), Зберігши вигідні умови для Русі в договорах з нею. Першим з російських князів зіткнувся з печенігами - тюркським кочовим народом. Підкорив своєї влади уличів і тиверців. Ігор був убитий древлянами за спробу повторного збору данини.
Дружина Ігоря Ольга (945-964) помстилася за смерть чоловіка, встановила фіксовану норму данини, порядок її збору та їх систематичність, впорядкувала управління на місцях. Вона одна з перших на Русі прийняла християнство. Підтримувала дипломатичні відносини з Візантією, німецьким імператором Оттоном I.
Син Ігоря та Ольги князь воїн Святослав Ігорович (964-972) проводив активну зовнішню політику. Він підкорив в'ятичів, завдав поразки печенігам, розгромив Хозарський каганат, взяв столицю волзької Булгарії, приєднав до Русі Тмутаракань. У союзі з болгарами і угорцями невдало воював з Візантією. Повертаючись на Русь, загинув у бою з печенігами.
Рішуча, внутрішня і зовнішня політика Віщого Олега, привела до встановлення повного контролю над торговим шляхом з «варяг у греки». Військові і політичні удачі послужили запорукою формування та успішного розвитку могутньої східнослов’янської держави. Олег – відчайдушний воїн, чарівник і провидець знехтував обмежені інтереси замкнутих кланів варязьких дружин і став Великим державним діячем Стародавньої Русі. Князь Олег зумів осягнути і здійснити на практиці прагнення східнослов’янських союзів племен до основи своєї держави – Київської Русі.
Объяснение:
1 да 2 да 3нет 4да 5нет 6 нет 7да 8нет 9 нет 10да