Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотатари, як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.
Наряду с мифами о богах от народов Древней Месопотамии дошёл созданный при её письменности литературный эпос, который воспевает подвиги героев, обладавших исключительной силой и мудростью, но отличавшихся от бессмертных богов тем, что рано или поздно они должны были подвергнуться участи всех людей и покинуть землю. В этих эпических произведениях скрещиваются различные элементы. Устное народное творчество осложняется добавлениями и толкованиями обрабатывавших его писцов. Воспоминания о реальных исторических событиях и деятелях перерабатываются в литературе Древней Месопотамии с явными преувеличениями и снабжаются сказочными подробностями.