У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
Деятельность Петра Великого вызывает дискуссии из-за своего неоднозначного характера. Дело в том, что для западников деятельность Петра Первого была безусловным благом, а для тех, кто не видел в европеизации ничего хорошего – злом.
С одной стороны, он приглашал иностранных преподавателей для обучения русских. А с другой стороны, он заставлял учиться. Нам кажется, он переодел на лад бояр, но кому-то кажется, что он насильно заставил их отказаться от традиционной одежды. Построил прекрасный город – настоящий музей под открытым небом – но в рамках строительства погибли миллионы людей.
Да, добился выхода в Балтийское море, построил флот, но запретил носить бороду и заставил пить кофе.
Все зависит от взглядов людей. Как говорится, все относительно.
