Объяснение:Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.
Объяснение:
Впервые расшифровал тюркскую (руническую) письменность в 1893 году датский ученый В. Томсен. В Казахстане древнетюркские памятники обнаружены на территории Таласской долины (Таласская письменность). В общей сложности на древнетюркском языке найдено более 200 литературных памятников.
Тюрки верили в существование загробного мира. Главным объектом их верований было поколение огню. Тюрки поклонялись также силам природы. Согласно сведениям памятника «Культегин», тюрки глубоко почитали Тенгри – Голубое небо. Хранительницей домашнего очага и детей была Умай-ана. Шокан Уалиханов писал о поклонении казахов Жетысу богине Умай.
1) Владельческие крестьянеБ) Крестьяне, проживавшие на землях помещиков и вотчинников.
2) Черносошные крестьяне.В) Лично свободные крестьяне, жившие на государственных землях
3) Казаки.Г) Крестьяне, бежавшие на южные, юго-восточные окраины, объединённые в самоуправляемые общины.
4) Дворцовые крестьяне.А) Крестьяне, жившие на землях, принадлежавших великому князю.