Усіх єгипетських хлопчиків незалежно від походження в 7-8 років приймали в школу при храмі. Навчання було платним: платили здебільшого харчами. Один з написів розповідає про бідного юнака, який «досяг ніг фараона завдяки своїй дощечці для письма». Завершивши освіту, що передбачала засвоєння ієрогліфів, опанування мистецтва письма й читання, а також арифметики, геометрії та географії, учні здобували звання «переписувача, що одержав дощечку». Це давало можливість обійняти адміністративну посаду.
Батьки приділяли хлопчикам і дівчаткам однакову увагу, хоча освіта не вважалася обов’язковою, особливо для дівчат. Утім, іноді дівчатам усе-таки вдавалося її здобувати. Перша в історії жінка-лікар, Песечет, практикувала в Мемфісі в 3 тисячолітті до н. е.
З давніх-давен єгиптяни вміли вимірювати час. Це було потрібно, щоб стежити за розливами Нілу. Повінь завжди починалася, коли в ясні липневі ночі край неба з’являлася зірка Сиріус. Єгиптяни першими винайшли годинник: сонячний і водяний.
Єгипетський рік становив 12 місяців, кожен з яких мав 30 днів. Поділявся місяць на три декади (по 10 днів). Добу становили 24 години: 12 нічних і 12 денних годин.
1. Сонячний годинник.
2. Давньоєгипетська лінійка.
Спорудження пірамід, храмів свідчить про неабиякі математичні знання давніх єгиптян. Точність розрахунків для будівництва пірамід і досі вражає. Адже піраміди точно орієнтовані своїми кутами за сторонами світу. Особливо шанували єгиптяни геометрію. Знання геометрії ставало в пригоді для обчислення площ посіву та під час будівництва зрошувальних споруд.
Добрі знання мали єгиптяни і з медицини. Лікарі надавали до при переломах, використовували бинти, накладали шви, а також робили досить складні хірургічні операції. Археологи знайшли такі хірургічні інструменти, як бронзові ножі-скальпелі, голки. Єгиптяни складали довідники-порадники лікарям, писали медичні праці. Помітними були досягнення в астрономії - науці про планети та зірки. Єгиптяни давали назви зіркам та сузір’ям, складали карти. Наприклад, сузір’я Великої Ведмедиці (Великий Віз) називали Ногою Бика. Єгиптяни вірили, що за зірками можна визначити долю людини.
Які знання потрібні були єгиптянам для: 1) обчислення періодів розливу Нілу й занять землеробством; 2) обчислення податків, розміру врожаїв; 3) будівництва пірамід, палаців, храмів; 4) виготовлення мумій?
1. У Єгипті побутувало прислів’я: «Таємниця лікаря - це знання серцебиття». Як це прислів’я свідчить про рівень медичних знань? 2. Поміркуйте, чому найбільших успіхів єгиптяни досягли в медицині. 3. У чому своєрідність образотворчого мистецтва давніх єгиптян?
Давньоєгипетські митці першими почали створювати скульптурні портрети. Палаци, храми, гробниці прикрашено статуями фараонів, вельмож, полководців та верховних жерців. Унікальними є статуї царевича Рахотепа та його дружини. Проте в скульптурі увічнювали й простих людей.
Створюючи статуї, скульптори дотримувалися певних правил. Роздивившись уважно скульптурні зображення, ви помітите, що ноги людей щільно стулені, одна рука притиснута до грудей, друга - до колін. Погляди спрямовано вперед. Скульптурні зображення чоловіків покривали фарбою коричневого кольору, жінок - жовтого, а волосся фарбували в чорний колір.
Людей зображували молодими, красивими й повними сил. На статуї вирізьблювали ім’я й посаду, яку людина займала за життя. У руку воїну вкладали зброю, писареві - сувій.
Стіни гробниць прикрашали розписами й розфарбованими рельєфами - об’ємними зображеннями на площині. Фігури людей вирізьблювали або малювали за певними правилами: верхня частина тіла плечі, руки - виглядала так, ніби ми дивимося на зображеного спереду, а ноги - ніби ми дивимося збоку. Голова теж повернена до нас боком, але око намальоване так, немов ми дивимося людині прямо в обличчя. Фігури фараонів завжди були більшими за інші, чоловічі тіла малювали темнішими фарбами, а жіночі - світлішими.
Давньоєгипетпский рельєф. Близько 2000 р. до н. е.
• Кого й що зображено на рельєфі?
• Знайдіть у тексті опис правил зображення людей у Давньому Єгипті й порівняйте з тим, що бачите на рельєфі.
Єгипетські художники оздоблювали стіни храмів і гробниць сценами буденного життя (зокрема, людей, зайнятих землеробськими роботами) чи війн. Персонажами могли бути хлібороби, пастухи, ремісники. Художники дуже точно відтворювали тварин, рослини та предмети. Збереглися давньоєгипетські пейзажі - краєвиди долини Нілу.
1. Роздивіться картину давньоєгипетського митця. Чи не ускладнюють її сприйняття численні деталі: птахи злітають у небо, кішка полює в хащах папірусу, риба плюскочеться в річці? Що, по-вашому, прагнув утілити художник?
2. На іншій ілюстрації - скульптура. Чому статуям у гробницях надавали портретної схожості з померлими? Яких правил мали дотримуватися єгипетські скульптори та художники? 3. Поміркуйте, чому чоловіка зображено темнішими барвами, а жінку - світлішими.
Давні єгиптяни першими почали застосовувати камінь для будівництва палаців та храмів. Вони також перші навчилися будувати споруди з колонами.
ФИНАНСОВЫЕ РЕФОРМЫ
60-х гг. 19 в. в России - бурж. реформы, заключавшиеся в установлении гласности бюджета, преобразовании финанс. контроля, изменении налоговой системы, введении бюджетного и кассового единства и т. п. Инициатором большинства реформ, проводившихся при мин. финансов А. М. Княжевиче (1858-62) и М. X. Рейтерне (1862-78), был чиновник гос. контроля В. А. Татаринов (1863-71 - гос. контролер). 22 мая 1862 были введены "Правила о составлении, рассмотрении, утверждении и исполнении государственной росписи и финансовых смет министерств и главных управлений". Все ведомства должны были составлять ежегодно сметы по установленной форме и с подробными указаниями отд. статей и параграфов расходов (ранее в гос. росписи указывалась лишь общая сумма расходов и доходов). Общая подробная роспись бюджета гос-ва составлялась мин-вом финансов, затем утверждалась Государственным советом и императором, после чего становилась законом. Вводилось единство кассы: все гос. доходы сосредоточивались в кассах Гос. казначейства мин-ва финансов. Из них в соответствии с бюджетными сметами и кассовыми расписаниями производились расходы. Это единство касс было введено в 1864-68. С проведением этой реформы возросло значение финанс. гос. контроля, к-рый ежегодно проверял законность проекта росписи доходов и расходов до его рассмотрения в Гос. совете. С 1862 бюджет стал гласным и гос. роспись стала публиковаться. Гос. контроль ежегодно представлял Гос. совету отчет об исполнении финанс. сметы за год. С 1 янв. 1865 были созданы местные органы Гос. контроля - контрольные палаты. В нач. 60-х гг. были отменены винные откупа. С 1 янв. 1863 начал вводиться (завершено к 1887) акцизный сбор на произ-во спиртных напитков, а в 1866 - акциз на табак. Для взимания акциза были созданы губ. и окружные акцизные управления. Департамент разных податей и сборов мин-ва финансов был разделен (в мае 1863) на департаменты неокладных сборов (косвенные налоги) и окладных сборов (прямые налоги). Частью финанс. реформ было учреждение Государственного банка России (31 мая 1860) и образование (2 авг. 1862) в мин-ве финансов Главного выкупного учреждения для проведения выкупной операции.
Ф. р., как все проводившиеся царизмом в 60-е гг. бурж. реформы, были непоследовательны и сохранили немало от дореформенных порядков. Так, в системе прямых налогов сохранялся до 1883 и осн. налог рус. феод. гос-ва - подушная подать; ревизия Гос. контроля распространялась не на все ведомства и т. д. Не была реализована денежная реформа 1862. Предусмотренный ею размен бумажных денег на золото и серебро пришлось прекратить 5 дек. 1863 из-за недостатка металлич. фонда. Созданная Ф. р. система сохранялась с нек-рыми изменениями (в 80-90-х гг. и 1906) до 1917.