Большие географические открытия имели очень важное значение не только для европейской, но и для мировой экономики. Это состоит в следующем:
1) Расширилась территориальная сфера обращения. Возникли экономические связи между странами Европы и отдаленными землями и народами разной материальной культуры. В результате открытия новых земель к концу ХVI в. площадь известной европейцам поверхности Земли увеличилась в шесть раз. Границы европейского мира за двести лет значительно расширились и охватили почти всю планету, за исключением Австралии.
2) Увеличился объем торговли и расширился торговый ассортимент за счет новых товаров (табак, чай, какао, кофе, картофель, кукуруза, томаты и т.п.); резко увеличилось обращение известных, но редких ранее риса, сахара, пряностей (последних в XVI в. поступало в 30 раз больше, чем в период венецианской торговли), а также промышленного сырья (хлопка, например).
3) Эпоха Великих географических открытий привела к расширению внешних рынков. Обогащение европейских народов за счет ограбления колоний, прямого или косвенного (основанного на неэквивалентном обмене), расширило также внутренние рынки. Новый мир стал рынком сбыта для мануфактур Европы, европейцы в обмен на колониальные товары должны были производить своих товаров гораздо больше, чем раньше. Так что параллельно шел рост производительных сил.
4) Переворот в европейской торговле: центр торговли перемещается из Средиземного моря в Атлантический (главная роль в мировой торговле приходится на Голландию, Англию и Францию), Индийский, а позже – Тихий океаны. Морская торговля перерастает в океан; возникают новые центры мировой торговли. Происходит упадок бывших центров: итальянских городов Ганзы (Германия оказалась отрезанной от мировых торговых путей). Открытие новых торговых путей и стран придало экономическому движению материальных благ глобальный, мировой характер. Наружная торговля в XVI-XVIII вв. достигает уровня мировой.
5) Изменение роли денег в экономике. Интенсификация товарно-денежных отношений внутри экономик – особенно в странах, непосредственно вовлеченных в освоение новых земель, – привела к изменению экономического менталитета, а потому – и норм хозяйствования, от правовых до морально-этических. Функция мировых денег приобретает роль опосредованного звена в отношениях зависимости национальных экономик друг от друга. Все это влечет за собой развитие новых инструментов денежного обращения, кредита и международных расчетов.
6) Происходит становление мирового рынка как составной части экономики нового общества. Благодаря смелым экспедициям мореплавателей многих стран мира Европу, Африку, Америку и Австралию связали между собой торговые пути и начал складываться мировой рынок. Его возникновение явилось еще одним мощным толчком к зарождению и развитию капиталистических отношений в Западной Европе. Новый мир стал рынком сбыта для мануфактур Европы, и монопольное владение им обеспечило быстрое накопление капитала в западноевропейских странах.
7) Большие географические открытия создали базу для возникновения интернационального разделения труда и мирового хозяйства. Границы европейского мира значительно расширились и охватили почти всю планету, за исключением Австралии. В 1494 г. Папа Римский скрепил своей печатью первый договор о разделе мира между Испанией и Португалией.
8) Большие географические открытия открыли европейскому миру возможности для хозяйственного освоения огромных территорий, что диктовало необходимость резкого увеличения объема производства товаров на континенте, а это, в свою очередь, требовало радикальной перестройки западноевропейской экономики. Таким образом, Большие географические открытия сыграли большую роль в развитии капиталистических отношений в странах Западной Европы.
9) Большие географические открытия изменили привычную для европейцев картину мира; люди почувствовали, насколько огромным и разнообразным является окружающий мир. Открытия стали толчком для новых исследований. Начинаются поиски легендарного Южного материка (Австралии), известного из мифов древности. Появился огромный материал для развития других естественных наук – географии, биологии, астрономии, физики, химии.
10) Понимание подлинной картины мира ощущению единства европейцев. Несмотря на все противоречия и различия, у них были общие корни, схожие обычаи, а главное – единственная христианская вера. Несмотря на то, что население Европы в середине XVII ст. составляло только одну часть всего населения Земли, Европа оказалась ядром, вокруг которого сформировалась мировая экономическая система.
После Великих географических открытий человечество начало жить в новом времени, в новой эпохе. Недаром большинство историков считают 1492 г. – год открытия Колумбом Америки – годом окончания эпохи феодализма и начала Нового времени. Колумб открыл не только Америку (хотя до самой смерти он считал, что это была Индия), но и дверь Нового Времени.
(сократить, думаю, сможешь.)
ответ:
перегорнемо останні сторінки книги буття ассирійської імперії.
ашшурбанапал (єдиний письменний цар на ассирійському троні) довершив те, чого не встиг зробити асархаддон,— покарав єгипет. 667—6оз рр. до н. е. він кілька разів плюндрував зі своїм військом цю країну, зрівняв із землею "стобрамні" фіви, вирізав безліч населення. залитий кров’ю єгипет, ашшурбанапал залишив у ньому своїм намісником місцевого князька нехо, який запродався ассирійцям. проте єгипет недовго ходив в ассирійському ярмі. вже син зрадника нехо — псамметіх і, заручившись підтримкою лідійців, у 655 р. до н. е. очистив країну від ассирійських гарнізонів. єгипет назавжди відложився від ассирії.
як відомо, двом царям тісно в одній державі. ашшурбанапал безцеремонно втручався у справи вавилона, де формально царював шамаш-шум-укін. така опіка врешті-решт допекла вавилонського царя до живого — він здійняв анти ассирійське повстання. однак шамаш-шум-укін недооцінив політичного хисту ашшурбанапала. ассирійський цар залишив до часу вавилон у спокої, а взявся за його спільників. коли з ними було покінчено, настала черга вавилона. ассирійці взяли це місто в залізні лещата блокади й ледь не виморили його жителів голодом. переконавшися, що чекати порятунку нізвідки, шамаш-шум-укін підпалив свій палац і разом із жінками свого гарему кинувся в полум’я. ассирійці вчинили на вулицях вавилона різню, проте руйнувати місто не зважилися. союзні вавилонові єгиптяни, сирійці, іудеї, араби, мідійці, еламці та арамеї мовчки спостерігали за цією історичною драмою.
потопивши в крові вавилонське повстання, ашшурбанапал узявся за елам, де не вщухали політичні міжусобиці, можливо, інспіровані ассірійцями. ассирійські легіони тричі вдиралися в еламську столицю сузи, причому останнього разу їх очолив особисто цар. вони зрівняли сузи із землею, повирубували священні гаї елама, повикидали із гробниць останки еламських царів, вивезли до ассирії статуї еламських богів. "протягом місяця весь елам я знищив,— хвалився потім ашшурбанапал.— голосу людського, тупоту корів і овець, радісного поклику алала я позбавив його поля. диким ослам, газелям, степовим звірам, скільки їх е, я дав безтурботно розміститися на них". проте знищення еламу, на думку істориків, засвідчило недалекоглядність ассирійського царя, адже воно оголило кордони ассирії з боку мідійців і персів.
admixer
у 630 р. до н. е. в ассирії відбувся двірцевий переворот. царський трон перейшов до сина ашшурбанапала — ашшур-етель-ілані. новий цар марно намагався ввести свої війська у вавилон. затяжна боротьба за вавилонський трон закінчилася тим, що в 627 р. до н. е. вавилонці обрали своїм царем халдея набопаласара. вавилон, таким чином, остаточно відокремився від ассирії. засновану набопа-ласаром державу історики назвали нововавилонським (чи халдейським) царством.
нововавилонське царство у війні з ассирією заручилося підтримкою мідії, яка в 625 р. до н. е. також скинула з себе ассирійське ярмо. війна між вавилоном та ассирією охопила весь близький схід, бо на ассирійцям прийшли єгиптяни й урарти, в стратегічні плани яких не входило посилення вавилону.
здобувши кілька перемог над ассірійцями та їхніми союзниками, вавилонська армія попрямувала на ашшур. однак її випередили мідійці. вони вдерлися в це священне місто ассирійців і не залишили в ньому каменя на камені. набопаласар, найімовірніше, навмисне запізнився на штурм ашшура, не бажаючи заплямувати себе участю в пограбуванні місцевих святинь, вшановуваних також вавилонцями. на згарищі ашшура набопаласар та мідійський цар кіаксар уклали між собою воєнно-політичний союз, скріпивши його династичним шлюбом вавилонського царевича навуходоносора з мідійською царівною амі-тідою (аміїтіс).
у 612 р. до н. е. вавилонські та мідійські легіони підійшли до стін ніневії. остання ассирійська столиця впала вже через три місяці облоги. від цього казково багатого міста не залишилося й сліду, переможці вирізали його жителів, а тих, хто чудом уцілів, погнали в рабство. ассирійський цар сін-шар-ішкун (сарак) не дався живим до рук ворога, а підпалив свій палац і згорів у ньому. діодор повідомляв, що на цьому кострищі згоріло безліч золота, срібла та пурпурного вбрання.
трагічну загибель ніневії описано в біблії: "щит хоробрих його зачервонений, вояки в кармазині; блищить сталь удень зброєння їхнього на колесницях, хвилюються ратища. колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид — немов полум’я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки. він [ассирійський цар] згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги. брами річок відчиняються, а палата руйнується .
Открытые тесты
1. Когда был издан Указ Об образовании Казахской АССР?
ответ 26 Августа 1920 Г.
2. Когда и где состоялся учредительный съезд, образовавший КазАССР?
ответ. 4 октября 1920 года в Оренбурге
3. Кто был избран первым председателем ЦИК КазАССР?
ответ С. Мендешева
4. Кто стал первым председателем СНК КазАССР?
ответ Б. Радус Зенкович
5. Столица Казахской АССР был преобразован в город:
ответ Оренбург
6. на учредительном съезде была принята Декларация прав трудящихся Казахской АССР.
Съезд Советов, который состоялся:
ответ Б октябрь 1920 г.
7. первоначально территория Казахской АССР была:
ответ площадь составила 2 миллиона 853 тысячи квадратных километров
8. Какие две казахские области входили в Туркестанскую советскую Федеративную
Республика, провозглашенная в Ташкенте 30 апреля 1918 года?
ответ Сырдарьинская и Семиреченская области
9. Казахская АССР в 1920 году была заселена:
ответ 7 260,5 тыс. человек, в том числе по городу - 911,2 тыс. человек.