Уйгури один з найдавніших тюркомовних народів Азії. Під час третього уйгурського каганату була прийнята спільна для всього народу назва — «уйгури»[1]. Абулгазі (1603–1663) у літопису «Родовідне дерево тюрків» вивів термін (етнонім) «уйгур» з тюркського кореня: «Огуз-хан подарував для них найменування Уйгур. Уйгур — тюркське слово, значення якого відоме для всього світу, воно означає прихильник (япишгур)»[2].Значна група племен теле мігрувала на захід, у степи Казахстану та Південно-Східної Європи. Ті, що залишилися у центральноазіатських степах були підкорені тюрками та увійшли до складу їхньої держави. Основні землі теле були тоді у Джунгарії та Семиріччі. Проте 605 року після зрадницького побиття західнотюркським Чурин-каганом декілька сот вождів теле, провідник уйгурів вивів племена у Хангайські гори, де вони створили окрему державу, яка називалася китайськими історіографами «дев'ятьма племенами» (токуз-огузи).
Попросила по подробнее, вот держи :) Очень хорошие бойцы: воинственные и храбрые, составляли костяк римской армии. Даже терпя неоднократные поражения, они не охладевали и вновь развязывали войны с соседями.А кроме того, эти хитрецы - римляне - додумались до того, что если они сами не в состоянии победить ни одно из тех государств, что существовали в то время, то почему бы не стравить их между собой, обещая поддержку и тому и другому? Пусть вымотаются в войнах как следует, а там и они подоспеют и возьмут их практически голыми руками.Именно тогда знаменитая фраза: "Разделяй и властвуй" и стала правилом Рима.
Это точно, что наверное римляне если не придумали, то первыми стали успешно использовать принцип "разделяй и властвуй". Они успешно стравливали если не соседние государства, то представителей различных партий этих государств. Почему-то аристократия многих городов-противников Рима поддерживала именно Рим, что можно увидеть хотя бы на примере Капуи, которая восстав против Рима не смогла поднять против него привилегированное сословие всадников. А еще римляне с самого начала были разношерстным народом, объединяя всех и беря от каждого. Потом они стали вывозить с покоренных территорий пленников и ассимилировать их в Риме, делая римлянами, тем самым не только не теряя народонаселение в войнах, а даже увеличивая его. И на первых этапах римляне еще и спокойно относились к чужим богам, даже заимствуя многих для своего пантеона.
Уйгури один з найдавніших тюркомовних народів Азії. Під час третього уйгурського каганату була прийнята спільна для всього народу назва — «уйгури»[1]. Абулгазі (1603–1663) у літопису «Родовідне дерево тюрків» вивів термін (етнонім) «уйгур» з тюркського кореня: «Огуз-хан подарував для них найменування Уйгур. Уйгур — тюркське слово, значення якого відоме для всього світу, воно означає прихильник (япишгур)»[2].Значна група племен теле мігрувала на захід, у степи Казахстану та Південно-Східної Європи. Ті, що залишилися у центральноазіатських степах були підкорені тюрками та увійшли до складу їхньої держави. Основні землі теле були тоді у Джунгарії та Семиріччі. Проте 605 року після зрадницького побиття західнотюркським Чурин-каганом декілька сот вождів теле, провідник уйгурів вивів племена у Хангайські гори, де вони створили окрему державу, яка називалася китайськими історіографами «дев'ятьма племенами» (токуз-огузи).