Причины
1.Надежды на богатую добычу и увеличение собственной славы.
2,Грабеж завоеванных территорий, отпущение всех грехов.
3.наличие множества свободных от труда на земле мужчин,
4.религиозные настроения
, 5.желание лучшей доли.
Последствия:
1.Крестовые походы принесли неисчислимые бедствия народам Ближнего Востока и сопровождались уничтожением материальных и культурных ценностей.
2Они (особенно Четвертый крестовый поход) подорвали силы Византийской империи, тем самым приблизив ее окончательное падение в 1453.
3.погибло очень много людей
4.В Европе начали использовать ветряные мельницы
5. Стреся роскошно жить, крестья облагали новыми налогами
Ри́мська імпе́рія (лат. Imperium Romanum) — державне, військово-політичне утворення, яке зародилося на основі Римської республіки близько 27 року до н. е. Хронологічні межі існування імперії охоплюють період до 395 (поділ імперії на Західну та Східну) або 476 (падіння Західної Римської імперії). За час існування Римська імперія неодноразово змінювала свої території; період найбільшого територіального розвитку охоплює першу чверть II століття (правління імператора Траяна). Згодом держава пережила значну втрату земель і була ослаблена. У 476 усунений від влади останній імператор Західної Римської імперії. Східна (Візантійська) імперія проіснувала до 1453. Римська імперія відіграла важливу роль в житті людства, особливо Європи; її спадкоємницями проголошували себе багато середньовічних імперій.
Объяснение:
Історія до приходу персів
Золота чаша, близько 800 до н. е.
Перші археологічні залишки осідлих культур на території Ірану датуються 10-7 тис. до н. е. Протягом тисяч років до приходу персів різні культури існували на території Ірану, наприклад касити, джифроти та еламіти. Історія цих культур ще недостатньо вивчена.
Давні перси
Арійські народи мігрували в цю частину південно-західної Азії ще за 1500—1000 років до нашої ери. Вони, мабуть, управляли підкореними народами, які вже жили тут, і змішалися з ними, але їхня перевага в певних областях відмічена в назвах місцевостей Парсуа і Парсумаш. Ассирійські правителі в Х столітті до нашої ери здійснювали неодноразові набіги на ці землі, і сліди цієї експансії виявляються в легендах давніх персів. Є свідчення, що в VI ст. до нашої ери перси влаштувалися на території, відповідній сьогоднішньому Фарсу. Фарс (або Персія для греків) у ті часи був частиною Ассирійської імперії, такою ж як сусідня велика Мідія. Перські правителі, які стверджували, що вони є нащадками одного з Ахеменідів (або Хахаманешів), об'єдналися з мідійцями, які мали реальні можливості побудувати сильну державу в VII ст. до нашої ери. Мідійські племена об'єднав, створивши сильну державу і побудувавши місто Екбатана вождь на ім'я Дейока. Наступний мідійський цар, Фраорт, зі слів Геродота, підкорив чимало народів Азії і навіть ходив війною на Ассирію. Його наступник Хувахштра (Кіаксар) остаточно розгромив могутню Ассирійську державу. Помер Кіаксар у 584 р. до н. е. Його син Астіаг змушений був обороняти своє царство від персів. Після тривалого царювання (близько 30 років) Астіаг зазнав поразки у боротьбі з Киром — засновником перської держави.
Объяснение:
1)приобращение к восточной культуре
2)знакомство с новым аграрными культурами
3)знакомство с новыми ремеслами
4)развитие торговли в Средиземноморье
5)перемены в быту европейцев(знакомство с баней, правилами гигиены)