Объяснение:
27 апреля в Вене в здании Дипломатической академии Вены – одного старейших учебных заведений австрийской столицы, учреждённого императрицей Марией-Терезией в 1744 году, – состоялось первое заседание Дипломатического семинара на тему: «Русская революция 1917 года: исторический аспект и современный анализ». На встрече присутствовали сотрудники аккредитованных в Вене дипломатических миссий США, Бельгии, Франции, Норвегии, Афганистана, представители МИД Австрийской республики, общественные деятели, слушатели Дипломатической академии Вены из многих стран.
В ходе выступлений и ответов на вопросы была дана довольно полная картина причин, хода и последствий Октябрьской революции, её влияния на развитие ситуации в России и мире. Были проанализированы современные оценки российских и зарубежных историков Октябрьской революции, отношения к ней различных слоев многоукладного российского общества.
Объяснение:
Юлій Цезар був природженою державною людиною. Він почав свою діяльність у партії, яка боролася проти існуючого уряду, і тому довго як би підкрадався до своєї мети, потім він грав видну роль в Римі, потім виступив на військовому поприщі і зайняв місце в ряду найбільших полководців – не тільки тому, що здобував блискучі перемоги, але й тому, що він один з перших вмів досягати успіху не величезною перевагою сил, а надзвичайно напруженою діяльностю, коли це було необхідно, майстерним зосередженням всіх своїх сил і небаченою швидкістю рухів.
Потім Цезар виділився і як адміністратор, виявивши чудовий ораторський і літературний талант. Він завжди мав перед очима свою велику мету – відродити батьківщину, підняти в політичному, у військовому і в розумовому і моральному відношенні Юлій Цезар ніколи не був затуманенним своїми успіхами, завжди відчував, що не все досяжно для людини, що сильно залежить від випадку, від щастя.
Тому він часто діяв з надзвичайною сміливістю, покладаючись на долю, але при цьому ніколи не випробував почуття розчарування. Коли він став монархом, він завжди діяв лише так, як того вимагав обов’язок правителя, ніколи не піддавався ні коливанням характеру, ні капризу.
Про матеріал
Тип уроку: Узагальнення і систематизації знань. Форма проведення: Віртуальна подорож Після цього уроку учні зможуть: - пояснювати і доречно вживати поняття «Піднебесна країна», «імперія Цінь», «Імперія Хань», «Великий шовковий шлях»; конфуціанство. - називати хронологічні межі утворення та розквіту цивілізації в Китаї; - показувати на карті долини Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давнього Китаю; - визначати особливості давньокитайської писемності; - характеризувати відкриття та винаходи давніх китайців, використовуючи візуальні джерела; - висловлювати міркування про місце давньокитайської цивілізації в історії стародавнього світу та внесок Давнього Китаю до скарбниці досвіду людства