В русле українського національного руху відбувалися дві важливі етапи: роль старої громади та молодих громад. Давайте по крокам розберемо ці дві ролі та їх вплив на український рух.
Перший етап - роль старої громади:
1. У період до середини XIX століття українські землі були під владою інших країн, які намагалися пригнічувати українців та підтримувати російську культуру і мову.
2. Стара громада складалася з українських інтелектуалів, духовенства та активного населення. Вони працювали над збереженням української мови, культури і історії, вчили дітей народним традиціям, випускали книги та журнали українською мовою.
3. Школи старої громади відіграли важливу роль у збереженні української культури. Вони вчитили дітей читати та писати українською мовою, розповідали про важливі події в історії України.
4. Стара громада активно підтримувала українські традиції, організовувала народні свята, вистави, концерти та літературні читання. Вона також підтримувала українських художників, музикантів та письменників, спонсоруючи їхні виставки та видавництва.
Другий етап - роль молодих громад:
1. З кінця XIX століття молоді громади з'являються на передній план українського руху. Вони займалися не тільки збереженням, але й розширенням української культури.
2. Молоді громади активно пропагували українську мову, збирали кошти на відкриття нових шкіл та видання книг. Вони створювали українські театри, хори та спортивні клуби.
3. Молоді громади організовували протести та демонстрації під гаслом "Україна для українців", вимагали культурних і політичних прав українців.
4. Завдяки зусиллям молодих громад були створені Харківський український народний університет, Київський університет та інші українські освітні заклади.
Отже, стара громада забезпечувала збереження та відродження української мови, культури та історії. Молоді громади в свою чергу активно розширювали українську культуру, створюючи нові навчальні заклади і культурні установи. Вони об'єднували українців та боролися за їхні права.
Надіюсь, що цей відповідь був зрозумілий та корисний для вас! Якщо у вас є будь-які додаткові запитання, будь ласка, пишіть!
Метиннің рәсімделуі — бұл мәтіндегі жазбаларды пайдалану арқылы түсіндіруге мүмкіндік беретін дағдылар мен әдістердің барлық жобалары мен оратты жоспарлары. Метіннің рәсімделуі арқылы біз мәтінді дұрыс оқып, оны түсіну, талқылау жасау, сонымен қатар мәтінді пайдалануға болатын салыстыруларды орындауға болады.
Метіннің рәсімделуі кәсіпке байланысты өте өзара түрлерге жатады. Сондықтан, метінді рәсімделуің кейбір ерекшеліктерін ойлау қажет. Осындай ерекшеліктер:
1. Жеке жазбалар. Метінде пайдаланылатын әрине өзі өзара ерекше екен жазбалар бар болса, мысалы: аңқаулық знактары, тілшеулер, арнайы ис-әрекетті білдіретін сөздер, басын, аяқтарын белгілеу жалғыз болса. Мысалы, метінде "Салем менің атым Алия" деген сөздер пайдаланылған болса, біз аты Алия деген өзшеулерді сілтеу мақсатында көрсетуіміз мүмкін.
2. Бөлек бөлімдер. Метін бір неше бөлімге бөлінген болса, мысалы, ережедегі ескілер, периодика жетекшілері туралы мәлімет беретін бөлім, бір пайызбен кейінгі мағынасы бар болатын тоқтату шағынлама болатын бөлім. Бұл барлық бөлімдердегі мәтінді пайдалану болатын салыстыруларды, ыңқыландыруды жасау қажет.
3. Ишкі қабырғалар. Егер мәтінде пайдаланушының назарын түсіндіру үшін дербес қасында қауіпті белгілеп тұрғызу қажет болса, бірақ мысалы, қай жерге, неліктен ауырғанда, қазіргі ғана үйренілен талаптарды анықтау үшін қажет болжарды парақтар бар, біз оларды өзбенімізге өтеледі мағанымызды анықтаған орныларды пайдалануға болады.
Барлық ерекшеліктер мен әдістердің өте өзара формалары жататын болса да, осылайша түрлі көлемдегі метіндердің барлық дəлелдерін пайдалану кезде мүмкіндік болатын пайдаланалық белгішелеріміз болу керек. Маңызды кез-келген дəлілдер ашылуы керек, әдістермен жубаукесер болу керек, тақйыптар мен ядролар келтірілуі керек, пайызбен кезен және метафоричтеу жасалуы керектігін ұмытпауыңыздар керек. Әрі, сияқты жазушының Ыекелишілік арнайы біліміне, метіндегі жазу әдістерін алып ашуға болатын жажағын, уақытын, дағыларын, еңбек пен тәжірибесін деледігіне көз жеткізу қажет.
Перший етап - роль старої громади:
1. У період до середини XIX століття українські землі були під владою інших країн, які намагалися пригнічувати українців та підтримувати російську культуру і мову.
2. Стара громада складалася з українських інтелектуалів, духовенства та активного населення. Вони працювали над збереженням української мови, культури і історії, вчили дітей народним традиціям, випускали книги та журнали українською мовою.
3. Школи старої громади відіграли важливу роль у збереженні української культури. Вони вчитили дітей читати та писати українською мовою, розповідали про важливі події в історії України.
4. Стара громада активно підтримувала українські традиції, організовувала народні свята, вистави, концерти та літературні читання. Вона також підтримувала українських художників, музикантів та письменників, спонсоруючи їхні виставки та видавництва.
Другий етап - роль молодих громад:
1. З кінця XIX століття молоді громади з'являються на передній план українського руху. Вони займалися не тільки збереженням, але й розширенням української культури.
2. Молоді громади активно пропагували українську мову, збирали кошти на відкриття нових шкіл та видання книг. Вони створювали українські театри, хори та спортивні клуби.
3. Молоді громади організовували протести та демонстрації під гаслом "Україна для українців", вимагали культурних і політичних прав українців.
4. Завдяки зусиллям молодих громад були створені Харківський український народний університет, Київський університет та інші українські освітні заклади.
Отже, стара громада забезпечувала збереження та відродження української мови, культури та історії. Молоді громади в свою чергу активно розширювали українську культуру, створюючи нові навчальні заклади і культурні установи. Вони об'єднували українців та боролися за їхні права.
Надіюсь, що цей відповідь був зрозумілий та корисний для вас! Якщо у вас є будь-які додаткові запитання, будь ласка, пишіть!