1. Визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в поданому уривку; з'ясуйте, коли відбулися описані події. 2. Визначте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів, що їх описано; поміркуйте, навіщо він свідчить про події; з'ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться у джерелі.
3. Поясніть, у чому є цінність джерела особисто для вас; стисло висловіть своє ставлення до описаних подій і діячів.
4. Як, за спогадами Л. Танюка, Клуб творчої молоді «Сучасник» перетворився на осередок українського культурного життя?
Зі щоденникових записів Леся Танюка: «Якось одного чудового дня сиділи ми у великій залі інституту, осіб п'ятдесят-шістдесят, аж раптом відчиняються двері й заходить великий гурт екстравагантних молодих людей: художники! Привела їх Алла Горська. Висока, коси хвилями, білий светр, сині брюки спортивного крою. Дуже голосна, життєрадісна - умить усе переінакшила, і за кілька хвилин ми вже говорили про необхідність розвивати мистецтво української театральної афіші, про повернення до джерел і традицій, про необхідність рівнятися на самих себе, на Бойчука і Курбаса, бути гідними наших поетів (всі ті, хто розстріляний), які вже тоді звучали. Власне, з цього приходу і почався справжній Клуб творчої молоді. Художники-нонконформісти принесли із собою дух активного бунту, заперечення старих догматів і форм. А було їх у малярській секції, яку очолила Алла, досить багато, понад двісті чоловік! У клубі вирували пристрасті, - вечори, дискусії, поїздки Україною з метою вивчення і збереження пам'яток архітектури, театральні вистави, розробки десятків проектів...
Потім почалася навала “кіношників”, протоптали стежки до Клубу молоді поети, прозаїки, журналісти, історики, актори київських театрів, комсомольські та партійні працівники. І саме завдяки численній перевазі загону художників набула практичного сенсу основна ідея Клубу творчої молоді - об'єднати молоді творчі сили Києва, вирвати з-під влади. З березня - квітня 1960 р. Клуб заявив себе по всіх усюдах... Алла була душею Клубу, його мотором та організатором».
Нонконформізм (незгода) у широкому значенні - активне неприйняття загальноприйнятого ладу, норм, цінностей, традицій або законів. Протилежність: конформізм - настанова на те, щоб бути «як усі».
а) Административно-территориальная единица, входившая в состав губернии (в Российском государстве до введения районирования, т.е. до 1929 г.).
2. Стан - в Русском государстве 14-16 вв. административно-территориальнаяединица.2) В России со 2-й четверти 19 в. административно-полицейскийокруг из нескольких волостей во главе со становым приставом. В уездах былопо 2-3 стана.
3. На древней Руси — вся территория земли (княжества); полусамостоятельный удел; сельская территория, подчинённая городу. С конца XIV века — часть уезда, с 1861 — единица сословного крестьянского управления. Была упразднена Административно-территориальной реформой 1923—1929 годов. В волость входили так называемые сельские общества.
4. Воево́да — военачальник, нередко как правитель, совмещавший административную и военную функции. Этот термин появился в X веке и часто упоминается в летописях. До XV века он обозначал либо командира княжеской дружины, либо руководителя народного ополчения.Затем воеводами стали называть и наместников государя в городах.
5. Во второй половине XVI в. земские и губные избы становятся основными органами управления на местах. Земские избы избирались тяглым населением посадов и волостей на 1—2 года в составе земского старосты, дьячка и целовальников. Земские органы содержались за счет местного населения. Эти органы осуществляли финансовые, судебные и полицейские функции.
Губные избы становятся основными органами управления в уездах. Они выполняли полицейские и судебные функции. Возглавлял избу избираемый населением староста, судопроизводство возлагалось также на целовальников, дьяков и подьячих. Губные избы находились в непосредственном подчинении Разбойного приказа."
6. Разря́д — крупная административно-территориальная единица в Русском государстве XVI—XVII веков.