Греки обожествляли явления природы и населяли окружающий мир множеством богов. Они верили, что в лесных рощах обитают мелкие божества, оберегающие деревья, животных и птиц. Их называли сатирами и изображали в виде людей, обросших густой шерстью, с козлиными ногами и углами. В каждой реке жили богини воды – златовласые нимфы. Эллины обожествляли Луну, утреннюю зарю, ночь и Солнце. О том, как они их себе представляли, рассказывают мифы.
Греки обожествляли явления природы и населяли окружающий мир множеством богов. Они верили, что в лесных рощах обитают мелкие божества, оберегающие деревья, животных и птиц. Их называли сатирами и изображали в виде людей, обросших густой шерстью, с козлиными ногами и углами. В каждой реке жили богини воды – златовласые нимфы. Эллины обожествляли Луну, утреннюю зарю, ночь и Солнце. О том, как они их себе представляли, рассказывают мифы.Едва заходит Солнце, как на темнеющий небосклон выезжает на запряженной черными конями колеснице богиня ночи. Она окутывает черным покровом землю, и наступает непроглядная тьма. Затем на небосклоне появляется повозка вечно печальной богини Луны. Ее медленно влекут по небу могучие быки. На голове богини сияет полумесяц, освещающий землю серебристым сияньем. Закончив свой путь на западе, повозка Луны спускается с небосвода, а на востоке появляется богиня утренней зари Эос
На IзI
Объяснение:
У 1000 році на місці, яке сьогодні займає кам’яна твердиня, князь Володимир заснував дерев’яну фортецю для захисту західних земель Київської Русі. У 1069 році війська польського правителя Болеслава протягом півроку тримали в облозі фортецю, але поставити свої знамена на її вежах так і не зуміли. Через 80 років засновник Москви, князь Юрій Долгорукий, також на протязі шести місяців безуспішно намагався заволодіти укріпленням. В 1150 та в 1155 році Галицькі князі здійснили провальні спроби підкорити неприступну твердиню. В 1259 році стіни витримали штурм золотоординських військ. Але історія іноді робить круті повороти: у 1267 році Волинський князь Василько Романович за вимогою намісника Бурундая зніс мури.
Князь Любарт
Засновник замку, князь Любарт
На сьогоднішній день тільки стародавні літописи є свідченням того, що на місці кам’яних стін раніше були дерев’яні, які також успішно стримували ворога. В 1331 році син Литовського князя Любарт одружився на Агрипині, доньці правителя Галицько-Волинського князівства. Він прийняв православну віру та в 1340 році зійшов на княжий престол. Саме він наказав замість дерев’яних звести кам’яні стіни. 1340 рік вважається роком заснування Луцького Замку. Його будівництво велося з цегли. Крім того, на річці Стир була побудована дамба, що дозволило підняти рівень води навколо твердині. У 1366 році місто місто було захоплено польськими військами і з цього часу Луцьк стає не тільки постійною резиденцією князя, але й столицею князівства.
Надійність фортеці була добре відома в європейських країнах. Не дивно, що саме тут, у Верхньому Замку в Луцьку, був проведений з’їзд монархів 1429 року. Той з’їзд за сучасними мірками можна прирівняти до зустрічі G-8. 15 тисяч людей приїхали в Лучеськ (Луцьк) щоб обговорити найгостріші політичні, економічні проблеми.
Замок Любарта, як прозвали його місцеві жителі, витримає ще не один штурм та не одну облогу. Татари, поляки намагалися захопити Луцьк. Проте, з часом, через те, що гроші на утримання фортечних споруд розкрадалися чиновниками, замок, як оборонна споруда, прийшов в занепад. Це призвело до того, що в 1595 році військо Северина Наливайка захопило місто-фортецю, отримавши велику контрибуцію з городян.
Після цього остаточно втратив Луцький Замок свою фортифікаційну функцію. Тепер він служив лише для розміщення адміністрації та судів, яких налічувалося п’ять: гродський, земський, підкоморський, каптуровий та Луцький трибунал.