Молодші вчилися жити, наслідуючи поведінку батьків. Примхи і витівки заборонялися, а неслухняних інколи прив'язували до ніжки столу. У заможних сім'ях хлопців з трьох рочків змушували вчити ієрогліфи. На перше заняття учень приносив вчителю букет квітів, а палицю, правда, загорнуту в красивий папір. З дівчаток попиту менше: рано чи пізно вийдуть заміж і будуть належати іншій родині. Але і майбутніх наречених тримали в строгості. Вже в 5-6 років наряджали в жіночі плаття, робили дорослі зачіскуи, забороняли гратися з братами і виходити з дому без поводирів. З дванадцяти років дівчину починали готувати до нового життя: вчили вести господарство, займатися рукоділлям, а якщо дозволяли кошти, давали пристойну освіту. Багаті китаянки вміли добре читати і писати, співати, танцювати і навіть складати вірші. Але при цьому число обмежень зростала: дівчина, що досягла шлюбного віку, не мала право самовільно вийти до гостей, без попиту вступити з ними в розмову, а гучний сміх вважався верхи непристойності. Одяг вона носила темний, без яскравих вишивок, і ніяких прикрас. Педагогічний ідеал передбачав виховання начитаного, важливого, здатного управляти собою. В основі виховання лежало повагу молодших до старших, а придбання освіти вважалось вкрай важливою справою. Навчання будувалося на згоді з учнем і вчителем, і самостійності учнів.
Среди предпосылок создания древнерусского государства необходимо назвать:
А) разделение труда (изменились источники средств к существованию, а добыча от военных походов стала играть все большую и большую роль; этносы постоянно переселялись и уходили от своих традиций и обычаев, поэтому прикладной уклад жизни стал оставаться в замещаясь ремеслом);
Б) социально-экономический фактор (люди искали новый образ жизни: и появились ремесла, более развитое земледелие, изменились отношения между субъектами хозяйствования, нужно было что-то еще кроме обычаев);
В) общество было заинтересовано в образовании государства, потому что это решало проблему того, как а) воевать, б) решать межродовые конфликты - это требовало объединения.
Нужно отметить, что, конечно, формирование государства в основном происходило под влиянием внутренних процессов. Для образования государства важно наличие власти, территория, причем обладающая суверенитетом.
Вместе с тем невозможно не замечать внешние факторы. Была внешняя угроза, которая заставляла объединяться для того, чтобы оказать серьезный отпор.
Объединение племен началось в 7-8 веках, был создан союз двенадцати племен. В это время появилась родоплеменная знать с административными функциями. Одновременно с этим складывалось сословие военной верхушки.
Объяснение:
1)суровый климат в скандинавии
2)негодные для земледелия почвы на родине
плюс к малым количествам угодий
3) расширение сферы влияния