Чому чартисти вимагали введення оплати роботи парламентаріїв?
2) Чому постало питання проведення таємного (закритого) голосування?
3) Чому серед вимог прописаний режим роботи парламенту?
4) Чому вибори пропонували проводити щорічно?
Уривок з Народної Хартії (1838 р.)
«Рівне представництво. Сполучене королівство має розділитися на 200 виборчих округів із приблизно однаковою кількістю жителів у кожному, кожен округ делегує до парламенту одного представника.Загальне виборче право. Кожна особа, що відрекомендувалася клерку приходу, у якому вона прожила шість місяців, доказом того, що їй 21 рік і більше, має право на внесення її імені до списків виборців.Річні парламенти. Щорічно 24 липня мають відбуватися загальні вибори, а коли місце в палаті громад виявилося би вакантним усередині року, то його необхідно було б замістити не пізніше як за два тижні після того, як воно звільнилося...Скасування майнового цензу. Для кандидатів до палати громад не повинно бути жодних майнових цензів, за рекомендацією 200 виборців клерка приходу, у якому вони живуть, письмової заяви на користь будь-якого кандидата останній офіційно зізнається в цій перевазі...Надання голосів шляхом закритого балотування. Кожен обранець має подати голос у тому приході, де він має постійну осілість...Сесії та винагорода депутатів. Депутати займають свої місця у перший понеділок жовтня, найближчого після їх обрання, продовжуючи засідання щоденно (за винятком неділі), доки всі справи сесії не буде закінчено, але в будь-якому разі не пізніше 1 вересня наступного року... Кожному члену палати громад має виплачуватися винагорода з державної скарбниці в розмірі 400 фунтів стерлінгів на рік (по чверті щороку).Усі посадові особи, які керують виборами, обираються шляхом загального голосування».
Працював у київському і луцькому судах, був намісником луцького старости. Згодом вступив до кварцяного війська Речі Посполитої, де потім став ротмістром. На початку Хмельниччини брав участь у битві під Жовтими водами (1648) на боці польських військ. У ході битви потрапив до татарського полону, але був викуплений гетьманом Богданом Хмельницьким. Після переходу на бік козаків-повстанців працював особистим писарем гетьмана, а в 1650 отримав посаду військового генерального писаря. Сформував і очолив козацький уряд при гетьмані — Генеральну військову канцелярію.
Брав участь у воєнних операціях при Пилявцях (1648), під Збаражем та Зборовом (1649), Берестечком (1651), Батогом (1652), Жванцем (1653), Охматовом та Львовом (1655)[2]. Займався розробкою та був присутнім при укладанні Зборівського, Білоцерківського та Переяславського договорів[2]. У квітні 1657 року при тяжкохворому гетьманові та після смерті Хмельницького став регентом при його малолітньому синові — гетьманові Юрієві. 26 серпня того ж року обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія, а 26 жовтня знову переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні[2]. Вступив у конфлікт із Запорозькою Січчю та Полтавським полком, який вилився у заколот під проводом Мартина Пушкаря і Якова Барабаша. Як і опоненти, намагався, залучити на свій бік московський уряд.