М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
malinovaya14
malinovaya14
10.02.2020 10:11 •  История

1)освобождение москвы от польских интервентов удалось действиям: а. семибоярщины б. первого ополчения в. второго ополчения г. михаила фёдоровича романова 2)окончательное закрепощение крестьян было юридически оформлено в: а. «соборном уложении» алексея михайловича б. «судебнике» ивана iii в. «судебнике» ивана iv г. «наказе» екатерины ii 3)в систему государственного петром i были введены: а. верховный тайный совет, канцелярия б. приказы, дворец, казна в. сенат, синод, коллегии г. земский собор, боярская дума 4) выберите из предложенного списка черты, характеризующие эпоху дворцовых переворотов: а. гражданская война и интервенция б. частая смена правителей, опора на гвардию в. мятежи в армии, недовольной петровскими реформами г. ограничение дворянских привилегий 5)воцарение на российском престоле елизаветы петровны было результатом: а. приглашения её на престол членами верховного тайного совета б. дворцового переворота в. назначения её наследницей престола по завещанию петра i г. особого решения сената 6)какую турецкую крепость, считавшуюся неприступной, захватил а.в. суворов: а. очаков б. азов в. измаил г. кинбурн 7)1) установите соответствие между именами деятелей xvii века и родом из занятий имя род деятельности 1. и.сусанин 2. и.болотников 3. аввакум 4. д. а) организатор старообрядцев б) костромской крестьянин жизнь царя в) один из руководителей второго нижегородского ополчения г) руководитель крестьянской войны в период смуты 8)вставьте пропущенное слово: в xviiв. впервые появились крупные всероссийские торговые - архангельская, ирбитская, свенская, макарьевская. 9)3) установите в хронологической последовательности события северной войны (запишите буквы в последовательном порядке): а. гангутское сражение б. битва под нарвой в. битва при лесной г. основание санкт-петербурга нужно,заранее )*

👇
Ответ:
дзхен
дзхен
10.02.2020
1)Освобождение Москвы от польских интервентов удалось благодаря действиям:
 В. Второго ополчения.

2)Окончательное закрепощение крестьян было юридически оформлено в:
А. «Соборном уложении» Алексея Михайловича.

3)В систему государственного управления Петром I были введены: 
В. Сенат, Синод, коллегии .

4)Выберите из предложенного списка черты, характеризующие эпоху дворцовых переворотов:   
Б. частая смена правителей, опора на гвардию.

5)Воцарение на российском престоле Елизаветы Петровны было результатом:
Б. дворцового переворота .  

6)Какую турецкую крепость, считавшуюся неприступной, захватил А.В. Суворов:
В. Измаил.

7) 1-Б ;2-Г ; 3-А ; 4-В.
1. И.Сусанин -Б) костромской крестьянин жизнь царя;
2. И.Болотников- Г) руководитель крестьянской войны в период Смуты;
3. Аввакум -А) организатор старообрядцев;
4. Д.Пожарский- В) один из руководителей второго Нижегородского ополчения.

8)В XVIIв. впервые появились крупные всероссийские торговые ЯРМАРКИ- Архангельская, Ирбитская, Свенская, Макарьевская.

9) Б -Г-В-А.

Б. битва под Нарвой;
Г. Основание Санкт-Петербурга;
В. битва при Лесной;
А. Гангутское сражение .
4,4(52 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
буду1
буду1
10.02.2020
Східнослов’янське язичництво, безумовно, виникло й розвивалося на своїй власній, самобутній основі, разом з тим воно не було замкнутою метафізичною системою і значною мірою відчуло на собі ідеологічний вплив сусідніх етнічних груп. Таким чином, аналіз уявлень східних слов’ян про потойбічний світ повинен до з’ясувати розвиток та головні напрями зовнішнього культурного впливу на архаїчну культуру Київської Русі.

Про виняткову роль в свідомості східних слов’ян посмертних уявлень свідчить той факт, що за даними письмових джерел окремі аспекти даних вірувань чітко простежуються в звичаях та обрядах XVI-XVII ст.

Релігійна реформа князя Володимира Святославича 980 р., під час якої київський князь запровадив єдиний для всього східнослов‘янського суспільства культ головних язичницьких богів і цим самим надав язичницькій релігії функції державної.

Таким чином, слов’янське язичництво впродовж ІХ-Х ст. досягло найвищого етапу свого розвитку та отримало статус державної релігії, що сприяло консолідації давньоруського суспільства та підвищенню авторитету великокнязівської влади.

Після прийняття християнства автохтонні вірування ще протягом кількох століть продовжували зберігатися, особливо у віддалених від великих центрів регіонах. Разом із тим гається повільний, але безповоротний процес витіснення язичницьких вірувань та обрядів християнськими канонами, який привів згодом до остаточної трансформації язичницької системи уявлень про потойбічний світ. У цілому в культурі стародавніх слов’ян можна виділити дві групи релігійних вірувань: обожнення природи і культу роду. По-перше, для стародавньої людини вся природа була живою, населеною безліччю різних божеств. У відповідності з такими поглядами у людей з’являються своєрідні свята і обряди, пов’язані з порами року та збиранням врожаю, в них був відображений хліборобський і скотарський дії і вчинки в їх житті супроводжують предки, особливо під час весілля, похорону та народження. Тому в них було багато свят і обрядів на честь предків, їм приносили жертви, вшановували пам’ять померлих. У ранній період історії слов’ян, як стверджують деякі вчені, постійних храмів і професійних жерців ще не було. «Вони молились і приносили жертви богам та на честь предків на лоні природи. Лише на передодні запровадження християнства у слов’ян з’явилися місця для моління (капища) і професійні служителі культу (волхви)».

Ранні релігії стародавніх слов’ян були анімістичними (лат. anima, animus – душа, живе). Людина вірила, що все навколо неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за існування. Культ лежав в основі первісного релігійного світогляду. Основу анімістичного світогляду складають три елементи: анімізм – оживлення, анімізм – одухотворення і антро зм – уособлення (олюднення). Анімістичний світогляд був основою всіх стародавніх вірувань, він глибоко проник в художню культуру, навіть мову. Наприклад, в українській мові ми тепер говоримо: сонце сходить і заходить, ударив грім, буря виє, вітер свище – усе це вирази анімістичного світогляду, хоч ніхто тепер не вірить у реальний їх зміст, а сприймаємо це як фразеологічні трафарети.

Ранні релігійні вірування майже всіх народів Землі у своєму розвитку, крім анімізму, пройшли такі стадії: фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи, шаманство.

Фетишизм – віра в надприродні властивості різних предметів або об’єктів. Фетиші – це, як правило, матеріальні предмети, яким приписуються надприродні властивості. У східних слов’ян це – стріла, плуг, чаша, пізніше – меч.

Магія (буквально – чаклунство) – віра в існування надприродних засобів впливу на природу і людину. Існує багато різновидів магії: виробнича, лікувальна, землеробська, рибальська, військова тощо. У стародавніх слов’ян – це ворожбитство, замовляння, заклинання та ін.

Тотемізм – віра в те, що людина має родинні зв’язки з певним видом тварин. Тотем вважався покровителем роду, його шанували і забороняли вбивати. Пізніше родинних зв’язків стали шукати з рослинами, явищами природи (вітром, снігом, дощем, сонцем, зорями і т.д.).

Землеробські культи це поклоніння богам-покровителям землеробства, тваринництва та інших господарських занять. Особливо шанувалися богині, що впливали на родючість полів, розвиток рослинного і тваринного світу.

Шаманство – це віра в методи екстатичного спілкування з надприродними силами спеціально визначених для цього осіб. Вірили, що дух (злий чи добрий) може вселитися в шамана і чинити певні дії. Шаманам приписувалась здатність передбачення, узнавання, супроводження померлого у підземному світі, впливу на довкілля, забезпечення успіху роду, його захист від різних негод. Шамани – праобраз штатних служителів культу в розвинених релігіях.

Було 4 головні обряди
Весняний
Літній
Осінній
Зимній
4,4(98 оценок)
Ответ:
27081984e
27081984e
10.02.2020

Наполеоновские войны, торговая блокада Англии, промышленные кризисы 1825 и 1836 годов и порождённая ими безработица 1825—1830 и 1836—1840 годов выбросили на улицу десятки тысяч рабочих и снизили зарплату остальных. В 1820-х годах в городах текстильной провинции Ланкашир прокатилась череда рабочих бунтов, сопровождавшихся грабежом булочных и съестных лавок. Экономика была подорвана, некоторые графства оказались на грани разорения. Британцев ожидали «голодные сороковые», время эпидемий, неурожаев и бедности.

Люди оказывались в работных домах по разным причинам. Обычно это происходило с теми, кто был слишком беден, стар или болен, чтобы самостоятельно поддерживать свое существование. Также это случалось в периоды длительной безработицы. Для незамужних беременных женщин работный дома был зачастую единственным местом, где они могли находиться до и после рождения ребенка. До появления государственных психиатрических лечебниц работные дома принимали психически больных людей, не имеющих средств к существованию.

Строго говоря, работные дома не являлись тюрьмами, и поступление в них являлось для человека в большинстве случаев добровольным, хотя и болезненным решением, так как, помимо прочего,  автоматически меняло его юридический статус – до 1918 года проживающие в работных домах не имели право голосовать на выборах.

С критикой закона выступал Фридрих Энгельс, который писал, что закон провели мальтузианцы, бедняки отказываются от таких условий общественной предпочитая голодную смерть; называл работный дом «Бастилией», а пребывание в нём — «адом». По его мнению, принятие закона разожгло ненависть рабочих к правящему классу, содействовало развитию рабочего движения и распространению чартизма.

4,7(80 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ