Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.
1. Административные методы государственного регулирования проводятся через расширение государственной собственности на материальные ресурсы, управление государственными предприятиями и законотворчество. Административные методы государственного регулирования находят эффективное применение в таких основных областях : - прямой контроль государства над монопольными рынками; - административное регулирование рынков тех товаров неэластичного спроса, которые отнесены к монополии государства, с применением планирования цен, введением жестких ставок акцизных налогов; - обеспечение экономической безопасности производства; - разработка стандартов, необходимых для осуществления всех видов производственной и экономической деятельности и контроля за их выполнением; 2. Экономические методы проводятся с различных мер макроэкономической политики (например, прогнозирование, социальные программы и т.п.). Они подразделяются на методы денежно-кредитной и налогово-бюджетной политики. Денежно-кредитная (монетарная) политика представляет собой комплекс взаимосвязанных мероприятий, предпринимаемых государством в целях регулирования деловой активности путём планируемого воздействия на состояние национального кредита и денежного обращения.
Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.