Объяснение:
Після загибелі 972 року князя Святослава князівство було поділено між його синами на три частини. Києвом керував його законний син Ярополк. Восени 976 року розгорілася міжусобна війна між Володимиром і легітимними синами Святослава, яку підняв київський воєвода Свенельд. Син воєводи Лют був убитий слугами Олега, за що той підбурив князя Ярополка піти війною проти брата. Під час бойових дій Олега вбили його ж воїни, скинувши з коня.
Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію, де одразу ж одружився з Оловою і набрав з Добринею варязьке військо і повернувшись восени 978 року спершу до Новгорода, почав війну проти київського князя.
Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогніду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Рогніда, яку зґвалтували на очах у її батька і братів, стала дружиною Володимира. Таким було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім з великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, залякавши заколотом киян, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня.
У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю[20], Володимир взяв у наложниці.
Коли варязьке військо, яке привів Володимир зі Швеції, стало вимагати собі за службу данину з киян, Володимир обіцяв їм, але через місяць відмовився. Частину варягів відіслав на службу в Константинополь, порадивши візантійському імператору розвести їх по різних місцях. Іншу частину варязьких найманців Володимир залишив собі для управління містами.
Денежные трудности вызвали конфликт Филиппа IV с римским папой Бонифацием VIII. Нуждаясь в деньгах, Филипп IV обложил налогами церковные земли. Папа пригрозил королю отлучением от церкви и потребовал полного подчинения своей власти. Но короля это ничуть не испугало: он запретил вывоз золота из страны, а папу обвинил в ереси.
Король направил в Италию своего посла, который поднял против папы римских феодалов. С отрядом наемников он ворвался в замок папы и подверг главу церкви оскорблениям. Не вынеся унижения, папа вскоре умер.
Папы были вынуждены покинуть Рим и перебраться в город Авиньон, окруженный со всех сторон владениями французского короля. Авиньонское пленение пап, как его назвали, продолжалось около 70 лет (1309-1378). В это время все папы были французами и выбирались по указанию короля Франции.
возможно Аль-Фараби, больше чем уверена