антиімперіалістичне повстання селян і міської бідноти Пн. Китаю 1899—1901. Викликане агресивною політикою імперіалістичних д-в, яка призвела до посилення експлуатації селян і ремісників, зростання податків, розорення дрібних торговців Ініціатором повстання було таємне реліг т-во "Іхецюань" ("Кулак в ім'я справедливості та згоди"). Пізніше повстанські загони "Іхецюаню" були перейменовані на "Іхетуані" ("Загони справедливості та згоди", звідси назва повстання). І. п. за короткий час охопило майже всю пн. та пн.-сх частини країни. 13— 14.VI 1900 повстанці вступили в Пекін. Імперіалістичні д-ви (Великобританія, Німеччина, Австро-Угорщина, Франція, Японія, США, царська Росія, Італія) організували інтервенцію проти Китаю.
Римская империя состояла не из стран (это была не федерация), а из провинций. Поскольку империя вела постоянные войны, она иногда теряла провинции полностью или частично, иногда приобретала новые. К конце второго века границы в Европе были относительно стабилизированы и захват новых территорий со стороны Рима был прекращен: завоевание земель к востоку от линии Рейн - Дунай обошлось бы дороже, чем то, что мог бы принести их захват. На востоке постоянной проблемой была Парфянская империя; решить эту проблему военным путем Рим так и не сумел. К середине второго века, в период наибольшего могущества, в состав империи входили: Италия с Сицилией, Сардинией и Корсикой; Britannia - совр. Англия до примерной границы с Шотландией; на территории современных Франции и Бельгии: Belgica, Lugdunensis, Aquitania, Narbonensis на территории совр. Голландии и западно-германских земель, Швейцарии, Австрии, Чехии, Болгарии, Румынии, Сербии, Хорватии, Черногории, Албании, Греции: Нижняя Германия, Верхняя Германия, Raetia, Noricum, Alpes, Верхняя Паннония, Нижняя Паннония; Dalmatia, Datiae, Нижняя Мезия, Верхняя Мезия, Thracia, Macedonia, Epirus, Achaea; на территории современной Турции (Малая Азия) и, частично, Армении: Asia, Pontus et Bithynia, Galatia, Cappadocia,Lycia et Pamphylia, Cilicia; на территории современных Сирии, Ливана, Израиля, Иордании, Египта: Syria, Syria Palaestina, Arabia, Египет; на территории современных северо-африканских государств Туниса, Марокко, Алжира: Mauretania Caesariensis, Numidia, Africa, Cyrene; на территории современных Португалии и Испании: Lusitania, Tarraconensis, Baetica.
антиімперіалістичне повстання селян і міської бідноти Пн. Китаю 1899—1901. Викликане агресивною політикою імперіалістичних д-в, яка призвела до посилення експлуатації селян і ремісників, зростання податків, розорення дрібних торговців Ініціатором повстання було таємне реліг т-во "Іхецюань" ("Кулак в ім'я справедливості та згоди"). Пізніше повстанські загони "Іхецюаню" були перейменовані на "Іхетуані" ("Загони справедливості та згоди", звідси назва повстання). І. п. за короткий час охопило майже всю пн. та пн.-сх частини країни. 13— 14.VI 1900 повстанці вступили в Пекін. Імперіалістичні д-ви (Великобританія, Німеччина, Австро-Угорщина, Франція, Японія, США, царська Росія, Італія) організували інтервенцію проти Китаю.