Русско-польская война 1654—1667 (Тринадцатилетняя война; в современной польской историографии по аналогии со Шведским потопом также Русский потоп[6][7]) — военный конфликт между Россией и Речью Посполитой за возвращение утерянных Россией в Смутное время территорий, а также за контроль над западнорусскими землями (ныне территории современных Белоруссии и Украины), утраченых в XIV—XV веках. Началась в 1654 году после решения Земского собора от 1 (11) октября 1653 года о принятии в российское подданство Войска Запорожского[8] «з городами их и з землями», после неоднократных гетмана Богдана Хмельницкого.
Русско-польская война 1654—1667
тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були пов'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого висували претензії на французький престол. У свою чергу Королівство Франція прагнуло витіснити англійців з Аквітанії (яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року). Обидві держави бажали володіти Фландрією. Попри початкові успіхи, Королівство Англії зазнало поразки у війні, через що на континенті у нього збереглося лише одне володіння — порт Кале, який воно утримувало до 1559 року.
Объяснение:
Вот ответ думаю