М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
myza05
myza05
22.10.2021 02:55 •  История

Берілген мәтіндегі мәліметтерді негізге ала отырып, төмендегі схемаға феодалдық бөлшектенген және бір орталыққа бағынған мемлекеттің екі белгісі мен екі айырмашылығын жазыңыз. Соңынан қорытынды ойыңызды жазып көрсетіңіз. Бытыраңқылық кезінде феодалдар үнемі өзара қырқысу соғыстарын жүргізіп отырды. Олардың мақсаты — бай көршісін тұтқындап, құн талап ету, тонаушылықпен олжа табу болды. Феодалдар соғыс кезінде қорғану үшін мықты қамалдар тұрғызып, сонда тұрған. Өзара қырқысулардан әсіресе қорғанатын қамалы жоқ шаруалар зардап шекті. Қырқысу соғыстары феодалдық шаруашылыққа зиянын тигізді.
Ортағасырлық Еуропа елдеріндегі әртүрлі таптар арасындағы соғыстар мемлекеттердің әлеуметтік-экономикалық жағдайының құлдырауына алып келді. Феодалдар өзара қырқыстан қалжырап, бірігудің қажеттілігін сезінді. Сол себепті, анағұрлым ауқатты феодалдар билікті өз қолдарына алып әулеттік басқаруды жолға қойып, мемлекеттерді бір орталықтандыруға қарай қадам басты.

1- белгісі
1- айырмашылығы

2- белгісі
2 - айырмашылығы​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
sveta19772011owor7w
sveta19772011owor7w
22.10.2021

Вели́кая францу́зская револю́ция (фр. Révolution française) — крупнейшая трансформация социальной и политической системы Франции, приведшая к уничтожению в стране Старого порядка (Ancien Régime) и абсолютной монархии, и провозглашению Первой французской республики (сентябрь 1792 года) де-юре свободных и равных граждан под девизом «Свобода, равенство, братство».

Началом революции стало взятие Бастилии 14 июля 1789 года, а окончанием историки считают 9 ноября 1799 года (переворот 18 брюмера Наполеона Бонапарта).

Хорошего вечера ;)

С уважением, ShkolyarNacist.

4,5(84 оценок)
Ответ:
SaySasha02
SaySasha02
22.10.2021

Протягом 1743-1745 років Кирило Розумовський під іменем Івана Обидовського навчався в найкращих європейських університетах. У Берліні він проходив навчання у знаменитого математика Леонарда Ейлера, слухав лекції у Гданську, Кенігсберзі, Данцігу, побував у Франції, Італії, вивчаючи німецьку, французьку й латинську мови, географію, універсальну історію тощо.

Після цього, незважаючи на юний вік, він очолив Академію наук Російської імперії та керував нею цілих 52 роки, тобто аж до 1798 року. 

В умовах абсолютистської Російської імперії на центральному майдані Глухова, за участю представників від усіх станів Лівобережної України, відбулися вибори нового гетьмана, у результаті яких правителем автономії став Кирило Розумовський (сам він в Глухів не приїхав). А 13 березня 1751 року російська імператриця вручила Розумовському владні гетьманські клейноди – булаву, прапор, бунчук, печатку та литаври. У Петербурзі за відносини з Українським гетьманатом стала відповідати Колегія іноземних справ Російської імперії. Однак у 1756 році українців знову перепідпорядкували Сенату.

Своє гетьманування Кирило Розумовський розпочав з того, що скасував різні обтяжливі збори з населення Лівобережної України. Він ліквідував митниці між Україною та Росією, що полегшило життя купців, але зменшило доходи до скарбниці Українського гетьманату. Великою пільгою для козацької старшини став гетьманський дозвіл на виробництво горілки.

Однією з найголовніших справ Розумовського на гетьманській посаді стало реформування судового устрою України. У той час на Лівобережній Україні діяв Генеральний суд на чолі з генеральним суддею, апеляції на рішення якого подавалися до Генеральної військової канцелярії та гетьмана. Нижчими ланками судочинства лишалися полкові й сотенні суди.

Українські козаки

Універсалом від 17 листопада 1760 року К. Розумовський запровадив новий порядок судочинства, згідно з яким Генеральний суд очолювали два генеральні судді, а до його складу входили вибрані від старшини представники кожного з 10 полків. Генеральний суд розглядав справи генеральної старшини, полковників, бунчукових і військових товаришів, канцеляристів та осіб, які перебували під особистою опікою гетьмана. Крім того, цей суд став органом нагляду за місцевими судами, найвищою апеляційною інстанцією, в зв’язку з чим Генеральну військову канцелярію було позбавлено судових функцій (17 лютого 1763 року).

Загалом судова реформа, здійснена К. Розумовським, відповідала інтересам козацької старшини.

4,4(41 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ