Запорозькій Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування. Досвід державного життя, що впродовж віків нагромаджувався на Запорожжі, був творчо використаний Богданом Хмельницьким.
или вот
Запорозькій Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування.
Досвід державного життя, що впродовж віків нагромаджувався на Запорожжі, був творчо використаний Богданом Хмельницьким.
На визволених територіях впроваджувався козацький устрій. Запорожці брали участь у воєнних діях проти Речі Посполитої.
Одначе за умовами Зборівського договору 1649 р. багато запорожців опинилося поза козацьким реєстром.
Це спричинило невдоволення січовиків та загострення їхніх стосунків із гетьманською владою.
Не оминув запорожців і тяжкий для України Білоцерківський договір. Не випадково січовики брали участь у виступах козацтва проти старшини й гетьмана.
Напружені відносини Запорозької Січі з гетьманським урядом призвели до зміни місця її розташування.
У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед степом Микитиного Рогу ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик.
Запорозька Січ, закладена в гирлі р. Чортомлик, існувала протягом 1652-1709 рр. В історичній літературі її називали Чортомлицькою.
Проте й надалі стосунки Запорозької Січі з гетьманською владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів.
Особливо виразно це виявилося після смерті Богдана Хмельницького, коли посилилося втручання інших держав у внутрішні справи України, розгорілася боротьба за гетьманську булаву та почала зміцнюватися влада старшини, яка часто нехтувала інтересами козацьких низів.
Одной из самых тяжелых повинностей для всех слоев русского населения были ежегодные платежи Орде – «ордынский выход» или ордынская дань.
Баскаки старались выжать из народа все, что могли. Чтобы никто не ушел от дани, несколько раз проводилась перепись населения. В 1257-1259 годах монгольские чиновники – численники – провели на Руси перепись населения. Все жители были переписаны и обязаны были ежегодно платить большую дань. Дань не платило только духовенство, которое завоеватели стремились использовать для укрепления своей власти.
Сбор дани всегда сопровождался насилием и грабежом, тех кто не платил обращали в рабов.
Другой тяжелой повинностью была обязанность поставлять воинов в монголо-татарское войско, принимать участие в военных походах.
Запорозькій Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування. Досвід державного життя, що впродовж віків нагромаджувався на Запорожжі, був творчо використаний Богданом Хмельницьким.
или вот
Запорозькій Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування.
Досвід державного життя, що впродовж віків нагромаджувався на Запорожжі, був творчо використаний Богданом Хмельницьким.
На визволених територіях впроваджувався козацький устрій. Запорожці брали участь у воєнних діях проти Речі Посполитої.
Одначе за умовами Зборівського договору 1649 р. багато запорожців опинилося поза козацьким реєстром.
Це спричинило невдоволення січовиків та загострення їхніх стосунків із гетьманською владою.
Не оминув запорожців і тяжкий для України Білоцерківський договір. Не випадково січовики брали участь у виступах козацтва проти старшини й гетьмана.
Напружені відносини Запорозької Січі з гетьманським урядом призвели до зміни місця її розташування.
У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед степом Микитиного Рогу ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик.
Запорозька Січ, закладена в гирлі р. Чортомлик, існувала протягом 1652-1709 рр. В історичній літературі її називали Чортомлицькою.
Проте й надалі стосунки Запорозької Січі з гетьманською владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів.
Особливо виразно це виявилося після смерті Богдана Хмельницького, коли посилилося втручання інших держав у внутрішні справи України, розгорілася боротьба за гетьманську булаву та почала зміцнюватися влада старшини, яка часто нехтувала інтересами козацьких низів.