Гай Юлий Цезарь (G. Julius Caesar) – один из величайших полководцев и государственных деятелей Рима и всех времен. Сын отца, носившего то же имя, и блестяще образованной Аврелии, он родился 12 июля 100 до Р. X., а умер 15 марта 44 года. Цезарь происходил из древнего патрицианского рода, считавшего своим родоначальником троянца Энея. Среди учителей его называют риторов М. Антония Гнифона и Аполлония (Молона) с Родоса. Вождь римских аристократов (оптиматов) Сулла преследовал молодого Цезаря, близкого родственника своего политического врага, главы демократов (популяров) Мария. Несмотря на юность Гая Юлия, Сулла считал его человеком опасным. Он говорил, что в «этом мальчишке сидит сотня Мариев». Только благодаря настоятельным влиятельной родни Сулла не подверг Цезаря Тем не менее, молодому человеку пришлось тогда уехать в Азию. Лишь после смерти Суллы (78) Цезарь вернулся в Рим, но вскоре опять его покинул, чтобы усовершенствоваться в красноречии у ритора Аполлония на Родосе.
Після Льва зробився князем син його Юрий І. В його руках зібралися усі Романові землі, бо про Мстиславових синів нічого не чути; Юрий переніс столицю до Володимира (Волинського).
За його князювання Поляки забрали назад Люблинську землю, - нічого не й те, що він оженився на доньці князя Куявського (одно з польських князівств) Казимира, та був з ним в союзі.
Инший союз був з пруським (німецьким) хрестоносним рицарством. Ще за Данила почався сей союз - найбільш проти великого князівства Литовського, що по смерти Мендовга дуже зміцняється і стає дуже небезпечним сусідом для Галицько-волинської держави.
Взагалі ж князювання Юрия було часом розцвіту і сили Галицько-Волинської держави. Між иншим за Юрия І в галицько-волинських землях поставлений був свій митрополит Ніфонт, бо київський переїхав на північ у Володимир Суздальський.
Объяснение: