Устройство Персии
Могущество персидской державы было основано на эффективном управлении. Поэтому, следует рассмотреть особенности устройства Персии подробнее:
главой страны был царь, который пользовался неограниченной властью. Он имел несколько приближенных людей ему в управлении государством;Персия имела самую большую армию в мире. Войска формировал только царь. Он следил за обучением, оснащением и тренировками. Войска подчинялись исключительно приказам царя;большое внимание уделялось предотвращению восстаний в покоренных провинциях. В целях поддержания порядка вся страна была поделена на 20 областей, называвшихся сатрапиями. Правили ими доверенные люди царя – сатрапы;в каждой из провинций были размещены войска. Солдаты были лично преданы только царю. Дарий 1 не доверял местным войскам. Поэтому, в провинциях размещались войска из других регионов страны;им был организован тайный сыск. Дарий 1 содержал на службе специальных людей, которые должны были следить за настроениями в народе и доносить о волнениях. Это давало возможность быстро вмешаться в ситуацию и предотвратить восстание.
Таким образом, держава персов была устроена довольно продуманно. Провинции были разобщены. А по отдельности у них не было достаточно сил, чтобы противостоять войскам царя. Поэтому, на всей территории державы сохранялся порядок.
Відповідь:
Назва «Іспанія» — фінікійського походження. Римляни, які завоювали Іспанію у 2–1 ст. до н.е., використали її у множині (Hispaniae) для позначення всього Піренейського півострова. У римські часи Іспанія складалася спочатку з двох, а потім з п'яти провінцій. Після розпаду Римської імперії вони були об'єднані під владою вестготів, а після нашестя маврів у 711 р. н. е. на Піренейському п-ові існували християнські і мусульманські держави. Іспанія як політично цілісне утворення виникла після об'єднання Кастилії і Арагону в 1474 році.
З часів італійських гуманістів епохи Відродження встановилася традиція вважати нашестя варварів і падіння Риму в 410 р. н. е. відправною точкою переходу від античної епохи до Середньовіччя, а саме Середньовіччя розглядалося як поступове наближення до епохи Відродження (XV–XVI ст.), коли знову пробудився інтерес до культури античного світу. Але Середньовіччя в цьому регіоні починається з моменту мусульманського нашестя 711 року і закінчується захопленням християнами останнього оплоту ісламу — Гранадського емірату, вигнанням євреїв з Іспанії та відкриттям Нового Світу Колумбом у 1492 році.
надеюсь сможешь а подходит7