Відповідь:Три десятиріччя після смерті Сталіна можна поділити на два періоди, що мають суттєві відмінності між собою. Якщо перший (його називають "відлигою") був спробою хоч частково реформувати тоталітарну радянську систему, то другий став часом політичної да ідеологічної реакції, прогресуючого занепаду та розкладу радянської системи.
Нас цікавить саме період "відлиги" з його змінами суспільно-політичного та культурного ладу. Перебуваючи протягом більш, ніж чверті століття під тоталітарним контролем, радянське суспільство, а разом з ним і Україна з інтересом та ентузіазмом сприйняли початок реформації. Хрущов, отримавши посаду головного секретаря, розумів, що , не вносячи змін в теперішню систему, він не зможе втримати владу в своїх руках. Для підвищення власного авторитету і сили треба було відрізнити і чітко відокремити минуле та сучасну реальність. Перед новим радянським керівництвом постала проблема масового культу вже мертвого "вождя всіх народів", тому тільки кардинальні зміни могли до Хрущову не стати тінню "великого" Сталіна.
В першу чергу "відлига" цікава нам реконструкцією централізації. Спроба надати більш широкі права та повноваження місцевому керівництву могла дати значний поштовх в економічному прогресі. Завдання "наздогнати та перегнати Захід" вимагало розв'язання рук владі "на місцях", яка тепер сама могла розпоряджатись своїми ресурсами. Такий розвиток подій був в цілому сприятливим для покращення радянської економіки. Однак основна проблема системи - її централізація - залишилась нерозв'язаною.
Відбулася спроба реформи сільського господарства. Хоча і були намагання покращити життя колгоспників, збільшити їм платню, проте збільшення розмірів колгоспів, екстенсивний б ведення господарства, гонка за показниками, авантюрні "кукурудзяні епопеї" тощо призвели до спаду виробництва і змушеного імпорту продовольства.
Найпомітніші зміни відбулися у сфері культурного життя. Таке послаблення тоталітарного впливу, посилення влади на місцях, спроби децентралізації суспільства призвели до виникнення усіляких рухів, що мали відверту націоналістську забарвленість. Звичайно, термін "націоналізм" вжито у кращому розумінні цього слова. Поширення впливу західної культури, розвиток та визнання української призвели до зміни поглядів нового покоління, зростання їх спрямованості на самостійність та розкутість, подолання власної відсталості. Період "відлиги" позначився бурхливим розвитком літератури, науки, мистецтва. На горизонті з'явилися нові імена, нові патріоти своєї Батьківщини.
Пояснення:
Потому что составляющие этих кризисов хоть были почти одинаковыми, но по степени угрозы были разными. В Берлинском кризисе речь шла об обычном вооруженном столкновении, а в Карибском кризисе существовала угроза ядерной войны.
Суть Берлинского кризиса в 1961 году заключалась в требовании Хрущева изменить статус Западного Берлина, который являлся очагом западной цивилизации, со всех сторон окруженной ГДР. Через территорию Западного Берлина проводили неподконтрольный коммунистам культурный обмен. Люди могли беспрепятственно переходить границу, а это приводило к «утечке мозгов», потому что дешевое образование специалисты получали в ГДР, а работать перебегали в Западный Берлин, где лучше платили. Кеннеди и так был раздражен отставанием Америки от СССР в техническом плане, в военно-политическом отношении, поэтому твердо решил отказаться от требований Хрущева. Советские и американские войска были приведены в боевую готовность, но Хрущев в последний момент не решился на военное столкновение. В августе 1961 года власти ГДР окружили Западный Берлин бетонной стеной, которая стала символом раздела Европы и Германии, символом «холодной войны».
Несколько иначе стоял вопрос Карибского кризиса. Советский Союз итак со всех сторон был окружен военными американскими базами, а тут еще, отдыхая в Крыму, Хрущев обратил внимание на то, что даже пляж находится в пределах прямой досягаемости американских ракет, расположенных в Турции. Никита Сергеевич пришел, прямо-таки сказать, от этого в бешенство и принял решение разместить свои ядерные ракеты среднего яруса на Кубе, поставив тем самым под угрозу любой город США, который теперь мог быть стерт с лица земли в считанные секунды. Президент США Кеннеди, когда узнал об установке ракет в Кубе из данных воздушной разведки, пришел также в ярость, он «рвал и метал», заявил об установлении морской блокады Кубы. Теперь никакие военные грузы не могли поступать на остров. Это было явным нарушением международного права, но Кеннеди готов был даже вступить в открытое военное столкновение.
Только после долгих закулисных консультаций Хрущев и Кеннеди помирились, сумели найти компромисс, мол, СССР убирает ракеты с Кубы, а США отказывается от военного вмешательства в дела Кубы и выводят ракеты из Турции.
2) Соломон повелел построить Иерусалимский храм и помес¬тил в него скрижали с заповедями, о соблюдении которых люди заключили завет (договор) с Богом
Объяснение: