Они постоянно были в море,ездили куда то.Конечно, не снискать бы викингам их мрачной славы, не обладай они самыми лучшими по тем временам судами. Корпуса их "морских драконов" были отлично при к плаванию в неспокойных северных морях: низкие борта, изящно вздернутая вверх носовая кормовая оконечность; на корме сбоку — стационарное рулевое весло; раскрашенные в красную или синюю полоску или клетку паруса из грубого холста на мачте, устанавливались в центре просторной палубы. Однотипные торговые суда и военные, гораздо более мощные, уступая в размерах греческим и римским, существенно превосходили их в маневренности и скорости. Реально же оценить их превосходство время. В конце XIX века в могильном кургане на юге Норвегии археологами был найден неплохо сохранившийся 32-весельный дракар. Построив его точную копию и испытав ее в океанских водах, специалисты пришли к выводу: при свежем ветре судно викингов под парусом могло развивать почти десять узлов — а это в полтора раза больше, чем каравеллы Колумба во время плавания в Вест-Индию... через пять с лишним столетий.Все их боялись
Объяснение:
«...Зовсім інакше склалося його подальше життя, коли йому довелося вести війни й ходити в походи, наслідком яких стало завоювання Галлії. Він виявився воїном і полководцем, який ні в чому не поступається жодному з найбільш гідних подиву та найвидатніших воєначальників світу - усіх їх Цезар своїми подвигами перевершив. Так, одні з них не можуть рівнятися з ним щодо суворості місць, у яких він змушений був воювати, других він перевершив розміром завойованої країни, третіх - кількістю й силою переможених ворогів, четвертих - труднощами, яких зазнав, воюючи з дикими й віроломними племенами, п’ятих - людяністю та милосердям у поводженні з полоненими, шостих - щедрістю та вдячністю своїм воїнам і, нарешті, всіх - тим, що виграв найбільше битв і знищив найбільшу кількість ворогів.
Серед своїх воїнів Цезар користувався такою любов’ю й відданістю, що навіть люди, які під іншим керівництвом нічим особливим не відзначалися, показували небачену відвагу й ішли у вир небезпек заради слави Цезаря.
Бойовий дух і славолюбство (серед вояків) Цезар сам виховував і підтримував насамперед тим, що щедро роздавав нагороди й почесті, даючи цим зрозуміти, що нагромаджує на війнах багатства не для власної розкоші й утіхи, а береже їх як загальне добро для відзначень за ратні заслуги, за собою лишаючи тільки право нагороджувати тих, хто цього заслуговує» (Плутарх).