Сонеты Уильяма Шекспира принадлежат к замечательным образцам лирической поэзии эпохи Возрождения. Всего Шекспиром создано 154 сонета. Большинство произведений раскрывают тему любви, но многие из них посвящены дружбе, философским размышлениям, а иногда в них отражаются вопросы художественного творчества. В богатом наследии Шекспира сонеты занимают особое место. Они не создавались автором для публикации, а были предназначены лишь для определенных лиц из ближайшего окружения поэта. Сонеты Шекспир начал писать в 1590-х годах, когда этот жанр поэзии стал модным.
Отличительная черта сонетов Шекспира – передача тончайших переживаний человека в красочных, порой неожиданных образах. От многих других сонетных циклов эпохи Возрождения стихи Шекспира отличаются тем, что в них дружбе отдано предпочтение перед любовью. Дружба считалась идеальной формой отношений, потому что она свободна от чувственности. Это ясно выражено во многих сонетах Шекспира. В некоторых из них Шекспир протестует против традиции идеализированного изображения женщин, как было принято в лирике со времен куртуазной литературы.
Объяснение:
В крестовом был рядом религиозных войн , начатых, поддерживаемых, а иногда направленных на латинской Церкви в средневековом период . Этот термин особенно относится к кампаниям в Восточном Средиземноморье в период между 1096 и 1271 годами, цель которых заключалась в освобождении Святой Земли от исламского правления . Этот термин также применялся к другим санкционированным церковью кампаниям, направленным на борьбу с язычеством и ересью , для разрешения конфликта между соперничающими римско-католическими группами или для получения политического и территориального преимущества. Разница между этими кампаниями и другими христианскими религиозными конфликтами заключалась в том, что они считались покаянным упражнением, которое приносило прощение грехов, объявленных церковью. Крестовые походы - https://ru.qaz.wiki/wiki/Crusades
Руїна — період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).
Причини Руїни
Зовнішні:
• несприятливі міжнародні умови, прагнення сусідніх держав загарбати Україну;
• втручання інших держав у протистояння козацьких угрупувань у боротьбі за гетьманську булаву;
• Україна стала ареною боротьби геополітичних інтересів Московської держави, Туреччини, Кримського ханства, Речі Посполитої.
Внутрішні:
• відсутність загальнонаціонального лідера, який міг би продовжити справу Б. Хмельницького після його смерті;
• соціальна неоднорідність українського народу, його небажання коритися шляхетсько-старшинській верхівці;
• розкол серед правлячої верстви українського суспільства (козацької старшини) з питань внутрішньої і зовнішньої політики (щоб зберегти свої привілеї та ввести кріпацтво, частина української шляхти орієнтувалася на до Московії, інша — Речі Посполитої);
• прагнення старшинської верхівки до власного збагачення, їхня боротьба за владу;
• егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище вузькокланових та особистих;
• посилення протиборства між різними станами українського населення;
• слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ на основі розбудови української державності;
• поглиблення розбіжностей між прихильниками різних зовнішньополітичних орієнтацій, між лівобережними та правобережними полками.
Різні думки й погляди про періоди й хронологічні рамки Руїни
• Одні дослідники вказують, що Руїна охопила тільки Лівобережну Україну в часи правління трьох гетьманів — І. Брюховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича, які орієнтувалися на Московську державу (1663-1687 рр.).
• Другі — що Руїна охопила Правобережжя, яке стало об’єктом загарбницьких зазіхань із боку Речі Посполитої, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби (60-80-і рр. XVII ст.).