Скасовано невигідні для Гетьманщини Переяславські статті 1659 р.
Гетьманщина розривала союз із Московською державою і відновлювала свій державний зв'язок з Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р.
Вилучалася стаття про створення «князівства Руського».
Гетьманщина отримувала право лише на автономію на чолі з гетьманом.
Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, зобов'язувався брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави і не нападати на Кримське ханство.
Більшість козацтва і старшини Лівобережної України, де переважали проросійські орієнтації, виступили проти угоди і відмовилися визнавати владу Ю. Хмельницького. Спроби гетьмана поширити свій вплив на Лівобережжя виявилися невдалими. Усвідомлюючи свою політичну неспроможність, Ю. Хмельницький склав булаву. Правобережне козацтво новим гетьманом обрало Павла Тетерю (1663—1665 pp.), який дотримувався пропольської орієнтації, на Лівобережжі перемогу отримав кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (1663—1668 pp.), який зробив ставку на російський уряд.
Так Українська держава розкололася на два державних утворення з орієнтацією на різні держави, з окремими урядами, які перебували у стані війни. Були створені умови для поділу України по Дніпру між Росією і Річчю Посполитою.
Причины битвы:
1)Захваты и разграбление земель в Семиречье империей Тан(Китаем).
2)Освоение и продвижение вглубь Средней Азии китайцев,недовольство арабов и необходимость сражения.
3)Навязывание китайцами религии и жизненных ценностей .
Значение битвы:
1)Выбор исламской религии народами Средней Азии.
2)Распространение исламизации и приобщение к достижениям мировой культуры,науки.
3)Освобождение от китайской зависимости и разорения земель.
4)Создание независимых государств в Семиречье.