Відповідь:
Королівство Польське (лат. Regnum Poloniae, пол. Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий. Пізніше титул польського короля носив син Болеслава, Мешко ІІ (1025—1031), Болеслав ІІ Сміливий (1076—1079), Пшемислав ІІ (1290—1295) та Вацлав II (1300—1305). Після подолання політичної роздробленості Польщі та коронації 1320 року Владислава I Локетка й аж до 3-го поділу Речі Посполитої у 1795 році королями були всі наступні володарі Польщі. Разом з тим, у середині XIV ст. відбулося відокремлення в рамках польської монархії інституту держави від особи конкретного короля: власне інститут держави, що міг функціонувати незалежно від наявності чи відсутності короля, оформився як Корона Королівства Польського. За умовами Люблінської унії 1569 року, Королівство Польське («Корона») стало однією з двох частин Речі Посполитої поруч з Великим князівством Литовським.
ва, а після смерті Володимира Болеслав підтримав Святополка проти його брата Ярослава і за до в заволодінні Києвом отримав Червенські городи назад.
Королі́вство Уго́рське (лат. Regnum Hungariae; 1000—1918) — королівство на території сучасних Угорщини, Словаччини, Хорватії і Славонії, Трансільванії, Воєводини, Закарпаття, Бургенланду, утворене Стефаном І Святим з династії Арпадів у 1000 році. У 14 столітті перейшло до Анжуйської, а з 15 століття — до Ягелонської династії. Після поразки у битві при Могачі 1526 року від військ Османської імперії втратило незалежність, ставши частиною володінь Габсбургів.
Пояснення:
Объяснение:
Самой крупной партией либерально-демократического крыла были кадеты (Конституционно-демократическая партия, или Партия народной свободы) . Лидер —П. Н. Милюков. Партия образовалась в октябре 1905 г. на основе объединения «Союза освобождения» и левого крыла «Союза земцев-конституционалистов» . Социальный состав: интеллигенция. Максимальная численность — 100 тыс. в 1907 г. Программные цели: установление конституционного строя, введение демократических свобод — слова, совести, собраний, равенство перед законом и т. д. , наделение крестьян землей за счет отчуждения за плату частновладельческих земель, отмена выкупных платежей, введение 8-часового рабочего дня, свобода стачек, союзов, собраний, культурная автономия всех народов России. Методы борьбы — парламентские, допускали гражданское неповиновение. Кадетская партия прекратила существование в начале 1920-х гг. Другие партии: Прогрессивная партия, Партия демократических реформ. Социалистические партии. Их объединяло негативное отношение к капиталистическому строю. Идеал — общество без эксплуатации человека человеком, т. е. социализм. Выступали за радикальные преобразования социального и политического строя — свержение самодержавия и установление демократической республики. Расходились в путях и методах достижения целей. Наиболее крупные и влиятельные — Партия социалистов-революционеров (эсеры) и РСДРП (социал-демократы).