Основним змістом процесів, що відбувалися в культурі цього періоду, було становлення модерної української культури. Цей процес співвідносився з українським національним відродженням. Відсутність власної державності, національне гноблення, імперські кордони, що ігнорували етнічну українську територію, мали негативний вплив на розвиток культури.
Культурні взаємини між Україною та Російською імперією у ХІХ ст. набули іншого характеру, ніж у попередні часи. Вища за рівнем розвитку українська культура XVI–XVIII ст. позитивно впливала на Російську державу та сприяла її європеїзації. Внаслідок цього вищі за культурно-освітнім рівнем українські діячі усвідомлювали себе представниками іншої національності, і в Російській державі такими їх уважали. У ХІХ ст., з утратою своєї державності, Україна позбулася і своєї культурної переваги над Росією. Внаслідок того, що імперія цілеспрямовано перетворювала Наддніпрянщину на пересічну провінцію, чимало талановитих українців відчували неможливість проявити свої здібності на Батьківщині та вимушені були шукати кращих можливостей в імперських столицях.
Рынок немного труда был ограничен. Для развития экономики необходимо было переходить от мануфактуры к фабрике. Для этого требовались свободные наемные рабочие. Но их не было. Почти все они были зависимыми крестьянами в деревне и не могли свободно передвигаться.
Объяснение:
В сельском хозяйстве помещики не торопились внедрять новые прогрессивные орудия труда, как это делали землевладельцы в Европе. Труд крестьян в России был дешев и привычен, помещикам было совсем не выгодно внедрять новшества. Помещики отличались от европейских землевладельцев консервативностью.
Лишь единицы вносили усовершенствования. У крестьян совсем не было средств, они едва сводили концы с концами, покупательная крестьянства (они составляли подавляющий процент населения) был очень низкой. Это тормозило развитие рынка.
Не было спроса, а в результате и предложения. Выполнение повинностей, выполняемых крестьянами в пользу помещиков и государства, также тормозило развитие экономики. Большинство крестьянских хозяйств находилось в упадке, а сами крестьяне в положении рабов. Какое уж тут развитие экономики. Российская экономика все больше и больше отставала от западной. Промышленные изделия не производились внутри страны, приобретались за рубежом, в экспорте преобладало сырье.