Вели́ка Півні́чна війна́, 3-тя північна війна — війна між Московським царством та Шведською імперією у 1700–1721 рр. за панування на Балтиці, й в цілому — за домінування у Східній Європі. Також використовується термін Північна війна.
Спочатку Московське царство вступило у війну в коаліції з Данією-Норвегією і Саксонією — у складі так званого Північного союзу, але після початку військових дій союз розпався і був відновлений в 1709 році. На різних етапах, у війні також брали участь: на стороні Московського царства — Королівство Англія (з 1707 Королівство Великої Британії), Ганновер, Нідерланди, Пруссія, Річ Посполита; на стороні Шведської імперії — Королівство Великої Британії і Ганновер. Війна закінчилася поразкою Шведської імперії в 1721 році з підписанням Ништадтського мирного договору.
4 червня 1775 р., за наказом імператриці Катерини ІІ Запорізька Січ була зайнята російськими військами. На другий день, за розпорядженням царського генерала Текелі з січових сховищ забрали і вивезли боєприпаси, козацькі клейноди, матеріальні цінності й архів запорізької військової канцелярії. Кошового отамана Петра Калнишевського, військового писаря Івана Глобу і військового суддю Павла Головатого було арештовано в наметі Текелі і закуто в кайдани. 10 червня 1776 р. згідно з указом Катерини ІІ за № 1419 останній кошовий П.Калнишевський під охороною 7 конвоїрів був відправлений на довічне заслання у Соловецький монастир «за віроломне буйство та розорення російських підданих».
Объяснение: