Хлодвиг, Карл Великий-правитель франков
Роджер Бэкон-Философ, монах
Оттон 1- император священной римской империи и её основатель
Иннокентий 3- папа римский
Юстиниан-византийский император
Объяснение:
1. Хлодвиг I (также Кловис[1], Хлодовех[2]; около 466 — 27 ноября 511) — король франков в 481/482—511 годах из династии Меровингов. За время правления в ходе многочисленных войн существенно расширил границы Франкского государства.
2. Карл Вели́кий — король франков с 768 года, король лангобардов с 774 года, герцог Баварии c 788 года, император Запада с 800 года. Основатель империи Каролингов, впервые после падения Римской империи объединивший бо́льшую часть Западной и Центральной Европы. Великим, как считается, именовался ещё при жизни.
3.Ро́джер Бэкон (англ. Roger Bacon; около 1214, Илчестер (англ.)рус., графство Сомерсет, Англия — 1292, Оксфорд, Англия), известен также как Удивительный доктор (лат. Doctor Mirabilis) — английский философ и естествоиспытатель, монах-францисканец (с 1257); профессор богословия в Оксфорде. Занимался математикой, химией и физикой; в оптике разработал новые теории об увеличительных стёклах, преломлении лучей, перспективе, величине видимых предметов и другие.
4.Отто́н I Великий — герцог Саксонии в 936—961 годах, король Германии с 936 года, император Священной Римской империи с 962 года, король Италии с 961 года. Сын короля Германии Генриха I и Матильды Вестфальской. Во время его правления была основана Священная Римская империя.
5. Инноке́нтий III — Папа Римский с 8 января 1198 года по 16 июля 1216 года
6. Фла́вий Пётр Савва́тий Юстиниа́н, более известный как Юстиниа́н I или Юстиниан Великий — византийский император с 1 августа 527 года вплоть до своей смерти в 565 году.
Відповідь:
221 р. до н.е. - об’єднано весь Китай. Відтоді почала своє існування єдина загальнокитайська імперія Цінь. ЇЇ засновник
прийняв титул Цінь Шихуанді, тобто «Перший імператор династії Цінь».
Його правління відзначилося важливими об’єднувальними реформами.
Територія держави була поділена на 36 областей на чолі з намісниками.
Імператор сприяв створенню добре розвиненої мережі доріг і каналів.Піддані віднині повинні були користуватися єдиноюмонетою і мірами ваги, мали єдині закони.Однією з головних реформ стало вироблення єдиної для всього Китаю ієрогліфічної системи письма.Щоб захистити країну від спустошливих набігів кочовиків, імператор відновив будівництво Великої Китайської стіни. Довжина цієї величної споруди, що стала символом Китаю, близько 6350 км, а висота - від 6 до 10 м. Через кожні 2-3 км зводили могутні вежі. По верхів’ю стіни фактично пролягав кам’яний шлях - настільки широкий, що тут легко могли роз’їхатися дві колісниці. Будівництво велося силами 300-тисячної армії, якій допомагали в’язні, раби і селяни. Багато людей загинуло від виснаження і непосильної праці. Для завершення цього небаченого в історії будівництва знадобилося кілька століть.220 р. н.е.Серед помічників нового правителя Лю Бана було багато вчених.За їхніми порадами він пішов на деякі поступки,відмінивши криваві закони та припинивши великі збиткові будівництва.
Суворе правління першого імператора, високі податки та повинності виснажили населення країни. Тому невдовзі після його смерті спалахнуло велике народне повстання. Одним із вождів повстанців став сільський староста Лю Бан. Він скинув останнього представника династії Цінь і заснував нову династію Хань, яка правила Китаєм кілька століть - із 202 р. до н.е. до Багатьох рабів відпустили на волю.
Для селян у20 разів був зменшений земельний податок.У народну власність передали заповідні ліси, парки та водойми, що раніше належали ціньським правителям. Імператор провів реформи в армії. Він створив легку рухливу кінноту. Для збільшення її чисельності були відкриті нові кінні заводи.У прикордонних районах з’явилися військові поселення, утворивши захисну смугу від нападу ззовні.Для торговельного обміну було прокладено Великий шовковий шлях. Каравани верблюдів долали його за один-два роки. Цим шляхом китайці доставляли на Захід шовк, метали, ремісничі вироби, а назад завозили коней, пурпурові тканини, скло, вовняні й ювелірні вироби, продукти. Саме таким чином до країни потрапили квасоля, гранат, виноград.
Пояснення:
Объяснение:
Річ Посполи́та (пол. Rzeczpospolita, лит. Respublika, ст.укр. Рѣч Посполита) — у 1569—1795 роках монархічна федеративна держава Польського королівства і Великого князівства Литовського. Займала терени сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.
Утворилася 1569 року внаслідок Люблінської унії, що об'єднала польську та литовську держави. Очолювалася виборним монархом, який мав складений титул короля польського і великого князя литовського. Керувалася шляхтою різних національностей, що становила у різний час 10-25 % від усього населення держави. Шляхта була джерелом влади і втілювала її демократичним шляхом через вибори до парламентських, представницьких та місцевих органів: сейму, сенату, сеймиків тощо. Мала високий рівень децентралізації управління. Столиця розташовувалася у Кракові (до 1596) і Варшаві (після 1596).
Одна з найбільших держав континенту в ранньому новому часі. В першій половині XVII століття, в добу своєї могутності, охоплювала територію близько 990 тисяч км²[6], на якій мешкало до 11 млн осіб різних національностей та конфесій[7]. Декларувала свободу віросповідання актом Варшавської конфедерації 1573 року, проте протягом усього існування держави домінантну позицію в ній займала католицька церква. В елітарній культурі панували латинська і польська мови, а також ідеологія сарматизму. Вела перманентні війни із сусідами: Московією на сході, Швецією на півночі, Османською імперією та Кримським ханством на півдні.
Після великого козацького повстання 1648 року, що згодом спровокувало вторгнення шведів та московитян, втратила чверть усіх територій. У XVIII столітті, через свавілля магнатів та шляхти, стала об'єктом політики сусідніх держав й опинилася під сильним впливом молодої Російської імперії. 1772 року втратила третину земель внаслідок поділів між Росією, Пруссією та Австрією. Після ухвалення Конституції 3 травня 1791 року проголошена унітарною державою, конституційною монархією. Припинила існування в результаті поділів Речі Посполитої між Росією, Пруссією та Австрією в 1793 і 1795 роках.