I.
1) войлочное покрывало юрты (квадратная кошма, покрывающая верхний круг дымохода юрты, который открывают для выхода дыма или для проникновения света)
түндікті ашу → открывать тундик
түндікті жабу → закрывать тундик
түндіктен құйылып тұрғандай → фраз. сыпется как из рога изобилия (букв. льется, как из тундика)
түндігі түрілді → поднялся небосвод, забрезжил рассвет
2) уст. посемейный налог
түндік төлеу → платить посемейный налог
3) очаг; дом; юрта
бұл ауыл неше түндік? → в этом ауле сколько домов?
түндік иесі → хозяин очага; глава семьи
түндік көтеру → ставить юрту для молодых
түндік бөлек болу → жить отдельно; жить отдельной семьей; жить отдельным домом
II. ночной; на одну ночь
бір түндік жол → дорога на одну ночь
екі түндік ұйқы → сон, длящийся две ночи
түндік ас → фраз. ужин (для гостя)
түндік жақ → ночная сторона; север
Руська правда — найвизначніший збірник стародавнього руського права, важливе джерело для дослідження середньовічної історії права та суспільних відносин Русі і суміжних слов'янських народів.
Оригіналу Руської правди не знайдено, натомість збереглася значна кількість її списків з ХІІІ—XVIII ст. Досі відкрито їх більше 100. Історія постання Руської правди та її списків, що їх поділяють на три редакції (коротку, широку і скорочену), ще досі не є повністю досліджена. Руську правду (коротку редакцію) відкрив В. М. Татищев 1738 в тексті Новгородського літопису, написаного у 1440-их роках, надрукував її А. Шлецер (1767). Згодом відкрито декілька списків короткої Руської Правди, найстарішими з яких є Академічний і Археографічний, обидва з того самого часу. Серед сотні списків широкої Руської правди найстарішими є Синодальний (збережений у тексті Кормчої книги з 1282) та Троїцький (віднайдений у тексті правничого збірника «Мірило Праведне», списаного у другій половині 14 ст.). Широку Руську правду вперше опублікував 1792 І. Болтин. Від цих двох основних списків Руської правди дещо відрізняються списки середньої Руської правди (відомі з тексту Кормчої Книги з 17 ст.), яка, на думку більшості дослідників, була лише скороченням широкої редакції (М. Максимейко, О. Зимін); і походить з 15—17 ст. (М. Тихомиров й ін. відносять середні до другої половини 12 ст. й уважають її за основу для широкої редакції)
Объяснение: