Причини:
У зв'язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринку у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції. З іншого боку, новосформований шляхетський стан Великого князівства Литовського прагнув економічної стабільності господарства в умовах постійного перебування шляхтичів у військових походах.
Наслідки :
Поширенню фільварків сприяло не тільки знеземелення селян, але й наявність великої кількості вільних земель та колонізаційний процес у напрямку на схід і південний схід. Сільськогосподарська продукція у Ф. не лише вироблялась, але і перероблялася й відправлялася великими партіями на ринок у вигляді напівфабрикатів.
ответ:Как складывалась современная этническая карта мира
С ростом численности населения, развитием его производительных сил, усложнением общественной организации и прогрессом культуры все более массовыми делаются переселения (миграции), нарастают темпы смешения и хозяйственно-культурного взаимодействия между отдельными народами и целыми их группами, часто живущими далеко друг от друга.
Большое значение для этнической истории Европы, Азии и Северной Америки имело так называемое великое переселение народов, происходившее в IV — IX столетиях. Именно в это время произошло расселение славян по Восточной Европе и освоение ими почти всего Балканского полуострова, распространение германцев по Центральной и Северной Европе и проникновение их на Британские острова, где раньше жили кельты, формирование романских народов в результате смешения латинизириованного населения различных провинций бывшей Римской империи с “варварскими племенами”, вторгшимися в ее пределы.
В конце IV в. в Европу переселились гунны и основали в бассейне Дуная крупное государство с этнически смешанным населением. Следом за гуннами в Восточную Европу пришли другие тюркские племена — хазары, авары, болгары, печенеги, половцы и т. д. Одна из групп болгар поднялась по Волге и сыграла важную роль в этногенезе чуваш и татар, а другая, перейдя в 679 г. Дунай, растворилась к югу от него среди славян, передав свое наименование болгарскому народу. В VIII- IX вв. с Южного Урала на Средний Дунай переселились венгры (мадьяры), по языку родственные уграм западной Сибири — хантам и манси. Массовые передвижения тюркских народов имели место в Южной Сибири, Центральной и Средней Азии, где во второй половине I тыс. сложился ряд сменявших друг друга племенных объединений и государств, которые включали весьма разнородные этнические общности. С VI — начала VII вв. начались арабские завоевания, сопровождавшиеся расселением арабов по странам Передней Азии и Северной Африки и ассимиляцией ими местного населения.
Объяснение:
У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Объяснение: