Смысл этого указа заключался в том, что «враги народа»:
-диверсанты;
-шпионы;
-террористы;
-анархисты;
-троцкисты;
-эсеры;
-меньшевики;
-националисты;
-белоэмигранты и т.д.,
которые ныне пребывают в особых лагерях и тюрьмах, по окончании срока своего наказания, должны быть выселены в районы Колымы на Дальнем Востоке или в районы Красноярского края, можно в Новосибирскую область, а лучше в Казахскую ССР. Мотивы этого решения вождя Сталина объяснить легко. Он боялся, что бывшие политические заключенные, оказавшись на свободе, развернут по полной «антисоветскую деятельность», в которой их изначально обвинили, «выбив» признание. И за что они несправедливо отсидели под клеймом «враг народа», подвергшись жестоким пыткам и избиениям. Сталин рассчитывал, что вдали от родины, где-то далеко на Севере у этих людей не возникнет отчаянных попыток действовать против вождя. Цель у них будет совсем другая – выжить и забыть лагеря, как страшный сон.
Міфи були частиною повсякденного життя стародавніх греків: вони пояснювали навколишній світ, вчили та виховували. Здавна міфи передавались із вуст в уста. Пізніше їх стали записувати.
Завдяки міфам ми можемо чимало дізнатися про історію та життя населення Стародавньої Греції. Зокрема, як греки сприймали світ, його будову та своє місце в ньому. За міфами історики вивчають звичаї, побут, правила поведінки стародавніх греків, їхні мрії та сподівання, уявлення про добро і зло, про відносини в суспільстві, у сім’ї.
Крім того, вивчення міфів допомагає вченим відкривати нові сторінки грецької історії. У них з подробицями (щоправда, не завжди достовірними) розповідається про створення міст, перших держав, про переселення народів та війни.
Давньогрецькі міфи стали важливою складовою світової культури. Зміст міфів ставав темою багатьох мистецьких творів, надихав на творчість письменників, поетів, музикантів, акторів, архітекторів та скульпторів.
Давньогрецький міф про створення світу оповідає, що спочатку земля, вода і небо не існували окремо. Все це перебувало в стані хаосу, безладдя. Згодом із цього хаосу виділились Земля – Гея і Небо – Уран. Потім світом стали правити їхні діти – могутні титани, боги диких сил природи. У титанів забрали владу молодші боги, вони встановили у світі порядок та закон. Ці боги, за уявленнями греків, жили на горі Олімп, що на півночі Греції, і тому називались олімпійцями. Стародавні греки вірили, що десь за небесами, на вершині Олімпу, є золоті палаци богів. Безтурботно бенкетують там прекрасні та могутні олімпійці, які не знають ані старості, ані хвороб, ані смерті. Увесь світ поділили між собою три брати: небо отримав Зевс, море – Посейдон, надра Землі – Аїд.