Причини
У центрі Європи хрестові походи були проти єресі. Вона вважалася не безпечнішим явищем, ніж далекі мусульмани, оскільки шкодила «тілу Христа зсередини».
Найбільш яскравою єрессю в Європі був катаризм, також відомий як альбігезіанство - у Альбі, міста на півдні Франції, де він процвітав. Римо-католицька церква роками намагалася викорінити єресь з півдня Франції. Однак усі зусилля щодо викорінення не вдалися, в основному, через толерантність катарів, яку підтримував Раймонд VI Тулузький. Незабаром після його відлучення за підтримку єретиків Раймонд був причетний до вбивства папського легата, посланого для розслідування ситуації. Для Інокентія III це була остання капля. У березні 1208 р. він закликав до хрестового походу проти Раймонда.
Наслідки
Альбігойський хрестовий похід був завершений французьким королем Людовиком VIII. Хоча він помер незабаром після своєї перемоги на півдні, він відновив контроль над регіоном у 1226 році та дав надії сім'ї Раймонда на незалежний Тулуз. У 1229 р. Молодший Раймонд погодився на мирний договір, завдяки якому всі його предкові землі за його смерті переходили до королівського будинку. Саме тому французьку корону можна назвати остаточним переможцем.
Альбігойський хрестовий похід не зміг припинити єресь катару. Однак це забезпечило міцну основу нових світських владик, готових працювати з церквою проти єретиків. Завдяки наступним зусиллям інквізиції, яка була встановлена папством у 13 столітті, катаризм був практично ліквідований протягом століття.
Объяснение:
Відомий американський політик та вчений Бенджамін Франклін народився 17 січня 1706 року у Бостоні, в багатодітній сім'ї (17 дітей) миловара Дзозайя Франкліна. Грошей в сім'ї не вистачало і хлопчик зумів закінчити лише два шкільні класи. Решту знань він отримав самостійно, з книг.
Бенджамін Франклін
У 12 років Франклін йде вчитися друкарській майстерності до одного з своїх старших братів. Незабаром він вивчає всі премудрощі професії і стає висосокласним друкарем.
У 1727 році Бенджамін Франклін засновує власну друкарню, в якій він довгі роки видає «Пенсильванську газету» і «Альманах бідного Річарда».
Бенджамін Франклін швидко зростає в плані особистого розвитку.
У 1928 році він виступає засновником дискусійного кружка торговців і ремісників, який через 15 років буде перетворений в Американське філосовське суспільство, членами якого, згодом, будуть обрані багато відомих вчених того часу.
У 1731 році Бенджамін Франклін засновує першу в Америці публічну бібліотеку, а в 1751 році – Філадельфійську академію, яка, через деякий час, буде перетворена в приватний Пенсильванський університет.
Стрімке зростання особистого фінансового стану і суспільного визнання Франкліна призводить до того, що в 1737 році Франкліна обирають на посаду поштмейстера Пенсильванії, а через 16 років – і всіх північноамериканських колоній.
В цей період життя, Франклін приділяє значну увагу своїй науковій діяльності, насамперед у сфері використання електрики. Найбільш відомі з його досягнень це: винахід громовідводу, пояснення принципу роботи лейденської банки, застосування електричної іскри для займання пороху. Також Франклін учавствуєт у вимірюванні глибини, ширина і швидкості Гольфстріму і отримує патент на винахід крісла-гойдалки.
У 1757 році Франклін отримує призначення до Лондона для захисту інтересів Пенсильванії, повернувшись з якого в 1775 році, він тут же обирається делегатом 11 континентального Конгресу, де бере безпосередню участь в розробці Декларації незалежності. У ній відображена концепція Франкліна про такі невід'ємні права людини як право на життя, на власність і на свободу.
Після конгресу Франклін ще раз прямує до Франції для проведення переговорів стосовно фінансування потреб американської революції.
Через 2 роки після повернення до Америки, в 1787, восьмидесятиоднорічний Бенджамин Франклін бере активну участь у проведенні Конгресу щодо ухвалення американської Конституції.
Помер Бенджамін Франклін 17 квітня 1790 року. На його похорон зі всіх кінців країни прибуло більше 20 тисяч чоловік.
Як визнання досягнень Франкліна перед американським народом, його портрет зображений на стодоларових купюрах Федеральної Резервної Системи США.