ввшаоаларп
ригшнщрго
ошрргд
лжлб
джющ
д
жю
ющющ
ш
шюш
щющ
л
д
щ
з
з
лююд
жл
щ
Первоначальный замысел строительства канала, соединяющего два океана, относится к XVI веку, но король Испании Филипп IIналожил запрет на рассмотрение подобных проектов, поскольку «что Бог соединил, человек разъединить не может». В 1790-е гг. проект канала был разработан Алессандро Маласпиной, его команда даже обследовала трассу строительства канала.
В связи с ростом международной торговли интерес к каналу ожил к началу XIX века; в 1814 году Испания приняла закон об устройстве междуокеанского канала; в 1825 году аналогичное решение принимает конгресс центрально-американских государств. Открытие золота в Калифорнии вызвало в США повышенный интерес к проблеме канала, и в 1848 году США по договору Хейса получили в Никарагуа монопольное право на постройку всех видов междуокеанских путей сообщения. Великобритания, чьи владения соприкасались с Никарагуа, поспешила обуздать экспансию США, заключив с ними 18 апреля 1850 году Договор Клейтона — Булвера о совместной гарантии нейтралитета и безопасности будущего междуокеанского канала. В течение всего XIX века фигурируют два основных варианта направления канала: через Никарагуа (см. Никарагуанский канал) и через Панаму.
По́льська Респу́бліка (пол. Rzeczpospolita Polska) — польська держава, створена 1918 року. Державною мовою була польська, також валютою початково польська марка, а від 1924 року — польський злотий. Остаточні кордони проголошеної Польської Республіки або Другої Речі Посполитої, які визнала Ліга Націй, склалися в 1923 році.
8 грудня 1919 року Найвища Рада Антанти на Паризькій мирній конференції визначила східний кордон Польщі по так званій «лінії Керзона», за якою лишилися етнічні українські землі: Лемківщина, Підляшшя, Надсяння, Сокальщина, Равщина і Холмщина. Умовна «лінія Керзона» проходила через Гродно — Ялівку — Немирів — Берестя — Дорогуськ — Устилуг, на схід від Грубешова, через Крилів, на захід від Рави-Руської, на схід від Перемишля до Карпат і мала становити не лише східний кордон Польщі, але й кордон між Польщею та Україною. На сході кордони включали території Західної України та Західної Білорусі, а також Віленську область, захоплену 1920 року в Литви.
Одночасно, за рішенням Паризької мирної конференції, до Польщі приєднано частини я і Пруссії та Познань.
У жовтні 1921 р. Польщі передано третину Сілезії (Шльонськ). Унаслідок стабілізації кордонів 1922 р. територія відновленої Польської Республіки становила 388,6 тис. кв. км. (52 % території Першої Речі Посполитої).
У вересні 1939 року територію Польщі тимчасово окупували Німеччина, СРСР, та Словаччина. Литва[pl] взяла під контроль частину спірного Віленського краю[2].
Окупація Польщі спричинила Другу Світову війну (1939-1945).
Але міжнародно визнаний уряд Польщі у вигнанні продовжував діяти у Лондоні. Він керував органами Польської підпільної держави та її політичними і військовими структурами. У 1941 році його легітимність визнав Радянський Союз.
Объяснение: