Хресто́ві похо́ди — у середньовіччі військові експедиції християн, що дали Богові обітницю звільнити Святу Землю від мусульманського гніту[1]. Тривали у XI—XV століттях[1]. У широкому сенсі — усі військові кампанії християн, які заприсяглися боротися проти «невірних»: мусульман, язичників, єретиків,відлучених від Церкви тощо[1]. Передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу[1]. Оголошувалися через проповідь[1]. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників[1]. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо[1]. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима[1]; серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.)[1]; Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців)[1]; походи проти єресі альбігойців[1]; кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.)[1]. У сучасній літературі хрестовими походами інколи переносно називають будь-які війни релігійного характеру, як то Іраклієву війну проти Персії чи Саксонські війни Карла Великого[1].
То, что в скобках, это результат! 1328 – Смерть короля Франции Карла IV, конец старшей линии династии Капетингов. (Французский трон передаётся двоюродному брату умершего монарха, Филиппу Валуа. Но на него претендует и внук Карла IV по матери, английский король Эдуард III. Эдуард – более близкий родственник Карла, но его претензии отклоняются, так как согласно действующему во Франции салическому закону престолонаследие передаётся по мужской, а не женской линии.) 1337 – Вновь выставив притязания на французский престол, Эдуард III начинает войну против Франции, которая растягивается на сто лет. (затяжная война) 1346 – Битва при Креси(Нормандия) – одно из трёх главных сражений Столетней войны. Благодаря своим лучниками англичане наголову разбивают французов. (Поражение францкзов) 1355 – Полное разорение юга Франции армией Чёрного принца (наследника английского престола) 1356 – Битва при Пуатье – второе из трёх главных сражений Столетней войны. (Французы делают в этом бою те же ошибки, что при Креси, и терпят ещё более страшное поражение) 1357 – 1358 – Парижские смуты. (Этьеном Марсем и крестьянская Жакерия ставят Францию на грань полного поражения в Столетней войне). 1360 – Мир в Бретиньи.( Англичанам отдаётся около трети территории Франции (весь юго-запад) страны.) 1369 – Возобновление Столетней войны французами. (К 1374 французские войска, возглавляемые коннетаблем (главнокомандующим)Бертраном Дюгекленом изгоняют англичан почти изо всех городов, кроме Кале, Бордо и Байонны.) 1415 –Битва при Азенкуре – последнее из трёх главных сражений Столетней войны. (Полный разгром французов.) 1419 -1420– Убийство во время придворных смут во Франции бургундского герцога Иоанна Бесстрашного (Неустрашимого) приводит к тесному союзу партии бургуньонов с англичанами.(Заключение при бургундской партии Договора в Труа). 1428-1428 – Осада англичанами Орлеана – города, контролирующего важнейший путь через Луару на юг Франции.(освобождение от осадыОрлеан. Перелом Столетней войны в пользу французов.) 1453 – Битва при Кастильоне – последний значительный бой Столетней войны. Сдача англичан в Бордо. (Конец Столетней войны. Англичане сохраняют за собой на французской территории лишь порт Кале.)
Медный век (энеолит) переходный период от каменного века к бронзовому веку (IV–III тысячелетие до н. э.). Преобладают орудия из камня, но появляются и медные. Основные занятия населения – мотыжное земледелие, скотоводство, охота. На этом этапе развития человечества стали использовать металлы, которые относятся к числу наиболее распространенных материалов. Металлы как группа материалов, известная с глубокой древности, сыграли огромную роль в развитии материальной культуры человеческого общества. С развитием человеческого общества расширялось и использование металлов. Постепенно металлы становились все более важными и нужными для людей. Бронзовый век, исторический период, сменивший энеолит и характеризующийся распространением металлургии бронзы, бронзовых орудий и оружия в конце IV– начале I тысячелетия до н. э. В бронзовый век появились кочевое скотоводство и поливное земледелие, письменность, рабовладение (Ближний Восток, Китай, Южная Америка и др.).
Объяснение:
Хресто́ві похо́ди — у середньовіччі військові експедиції християн, що дали Богові обітницю звільнити Святу Землю від мусульманського гніту[1]. Тривали у XI—XV століттях[1]. У широкому сенсі — усі військові кампанії християн, які заприсяглися боротися проти «невірних»: мусульман, язичників, єретиків,відлучених від Церкви тощо[1]. Передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу[1]. Оголошувалися через проповідь[1]. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників[1]. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо[1]. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима[1]; серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.)[1]; Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців)[1]; походи проти єресі альбігойців[1]; кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.)[1]. У сучасній літературі хрестовими походами інколи переносно називають будь-які війни релігійного характеру, як то Іраклієву війну проти Персії чи Саксонські війни Карла Великого[1].