головною причиною початку гуситських воєн була загальна криза католицької церкви, загальне невдоволення тодішніми церковними порядками призвело до того, що проповіді Яна Гуса отримали величезний успіх серед чехів. Католицька церква ж замість того, щоб спробувати вирішити свої внутрішні проблеми, пішла шляхом ескалації конфлікту, стративши «незручного» проповідника, який говорив про «незручні речі», що викликало масове обурення чехів, які вважали (і вважають) Яна Гуса своїм національним героєм. Кажуть, йдучи на багаття, Ян Гус вигукнув: «я то гусь, але за мною прийде лебідь». Ці слова виявилися пророчими, так як через 100 років лебідь дійсно прийшов. Звали його Мартін Лютер, з якого почалася Реформація. Наслідки Реформації віддалися ще більш нищівними для Європи релігійними війнами між католиками і протестантами, в порівнянні з якими гуситські війни були легким подихом вітерця. Проте, саме діяльність Яна Гуса та гуситські війни були предтечею Реформації, що оголила глибоку кризу католицької церкви в пізньому середньовіччі.
Ще одним важливим наслідком гуситських воєн стала зміна підходу до військової справи. Важкоозброєний броньований лицар більше не міг відчувати себе в безпеці. Будь-який селянин, який навчився за місяць мушкетній стрільбі, міг запросто вбити благородного лицаря одним влучним пострілом. По суті саме гуситські війни стали заходом епохи лицарства, початком їх кінця, показавши всю неефективність старої лицарської тактики, ненадійність їх броні і обладунків. Гусити показали світові, що завдяки злагодженим діям, вмілим командам, звичайне селянське ополчення може перемогти будь-яке лицарське військо.
А після все більшого входження в ужиток вогнепальної зброї, яку незабаром почали активно використовувати всі європейські армії, стало зрозуміло, що лицарські обладунки взагалі не потрібні, бо наскільки міцними вони б не були, від кулі лицаря вони не врятують. Середньовічні лицарі зі своїми обладунками і мечами назавжди відійшли в історію…
Объяснение:
Відповідь:
Берестейська унія була спробою реалізувати ідею єдності християнських церков, що зародилася 1054 р. після офіційного розколу християнства на західну та східну гілки, а згодом перетворилася на ідею прилучення православних до католицизму.
Берестейська унія була "раною в тілі руського народу", що розколола його на два ворожі табори, сприяла посиленню впливів Риму, полонізації українців та білорусів
Реформація - соціально-політичний рух XVI – XVII ст., спрямований проти католицької церкви. Реформаційний рух поклав початок новому напрямкові християнського вчення - протестантизмові. Протестантська церква оголошувала свою незалежність від влади папи Римського. Реформація охопила багато європейських країн. Не оминула вона й Польщі та Великого князівства Литовського, у складі яких перебували українські землі. Уряди обох держав спробували перешкоджати поширенню реформаційних ідей. У 1520 р. з'явилася грамота Сигізмунда І, яка під загрозою ув’язнення й конфіскації майна забороняла завозити з-за кордону книжки Лютера. Справа істотно змінилася після перетворення Тевтонського (Прусського) ордену на світську державу із спадковим монархом. Державною релігією в Пруссії було проголошено лютеранство. Територіальна близькість Пруссії до Польщі й Литви зумовила швидке поширення на їхніх землях реформаційних ідей та нових віровчень. Річ Посполита стала, за висловом сучасників, притулком єретиків - так католицька церква називала людей некатолицької віри.
На українських землях нечисленні осередки протестантизму почали з'являтись у 30-40-х рр. XVI ст.
Пояснення: