Відповідь: Украї́нська шля́хта — вищий суспільно-політичний, привілейований, провідний соціальний стан, аристократія в Русі-Україні, Королівстві Русі, Великому Князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському, Речі Посполитій, Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України.
Наприкінці XIV століття майже вся територія України увійшла до складу Литовсько-Руської держави. Влада Великого князя Литовського встановлювалась в українських князівствах доволі мирно. Частково, завдяки угодам з місцевою знаттю, частково — через укладання шлюбів, менше — шляхом завоювань. В усіх випадках приєднання до Литовської держави відбувалось на принципах «старовини не рушаємо», тобто — не порушення старих традицій, відносин та законів. Перехід влади від Рюриковичів до Гедиміновичів був номінальним. Литовська адміністрація користувалась «руською мовою» та «Руською правдою», а місцева аристократія стала частиною правлячого класу нової держави.
Пояснення:
Главными задачами, стоявшими перед российской внешней политикой к началу XVIII в., были обеспечение выхода к морю для усиления торговых и политических связей с Европой и превращение России в великую европейскую державу.
Азовские походы Петра впервые вывели Россию к южным морям. Но закрепиться на этих рубежах она была еще не Для решения этой задачи ей нужны были союзники.
По приказу Петра в 1697 г. в Западную Европу направилось Великое посольство в составе 250 человек, главной официальной целью которого была организация единого союза европейских христианских государств против Крымского ханства и Турции. Руководителями посольства были назначены генерал-адмирал Ф. Я. Лефорт, руководитель Посольского приказа генерал Ф. А. Головин и думный дьяк П. Б. Возницын. В составе посольства инкогнито (т. е. не открывая своего имени) ехал сам царь под именем урядника Преображенского полка Петра Михайлова, который и направлял всю работу посольства.
Из-за границы Петр приехал с твердым намерением добиваться европейского образования своих подданных в интересах величия России. Для этого, по его убеждению, следовало радикально реформировать российское общество. Для укрепления связей с Западной Европой Петр считал обязательным условием борьбу за выход России на берега Балтики.
Белгізідік есімдігі — затты, сындық белгіні, сан-мөлшерді белгісіз етіп жорамалдап, тұспалдап көрсету мәнін білдіретін есімдіктің түрі.
Мысалы: Бұлдайды біреу күшін, біреу түсін (Абай). Адамның кейбір кездері Көңілде алаң басылса (Абай). Бұл сөйлемдердегі біреу есімдігі белгісіз бір адам мағынада кейбір есімдігі нақ мезгілді атамай белгісіз бір кездер мәнінде колданылған.
Белгісіздік есімдігіне: біреу, кейбіреу, бірдеме, әркім, әрне, әлдекім, әлдене, кімде-кім, бір, қайсыбір, кейбір, қайсыбіреу, әр, әрбір, қайбр, бірнеше, әлденше, біраз, әрқашан, әрқалай, әлдеқалай, әлдеқайда, әлдеқашан, әрқашан деген сөздер жатады.