К моменту принятия власти императором Павлом стало вполне ясно, что политика, ориентированная на союз с Британией, приведёт к полнейшей утопии. Британское правительство рассматривало России лишь как инструмент воздействия и реализации своих политических целей, посредством предоставления сырья и военных ресурсов. Становилось очевидным, что Лондон не предоставит Павлу возможность продвигать свои собственные политические задачи. А после заключения союза Англии, Голландии и Пруссии-отношение к России и вовсе стало открыто враждебным. К этому же времени произошёл прорыв: Наполеон совершил переворот во Франции и фактически создал режим единоличной власти. Павел I проницательно заметил, что с Наполеоном Франция меняется. В свете полной политической изоляции России и двуличной игры Лондона союз с Францией стал неизбежен. После между двумя правителями завязалась переписка и, оказалось, что их политические интересы полностью совпадают, что еще раз подтвердило правильность такого союза, результатом которого стал «Индийский поход».
Также немаловажную роль на пути к союзу и его утверждению сыграло решение Наполеона безо всяких условий отпустить с почестями и наградами 6000 русских пленных. Такая дань уважения значительно сгладила разногласия. По сути, Франция и Россия, как два автономных государства (без влияния Лондона и др.), являлись странами с абсолютным отсутствием интереса вредить друг другу. Поэтому решение объединиться и вместе препятствовать влиянию враждебно настроенных стран было как логически неизбежным, так и политически правильным.
Объяснение:
упродовж 17 першої половини 18 століття чисельність населення Європи постійно зростала середня щільність населення Європи до 30-35 осіб на 1 км квадратний що складало приблизно третину від сучасного дорівнює середня тривалість життя людини складала 35 років що не впливає наявність людей які досягли похилого віку у чоловіків умирали у віці 40-60 років жінок 20 40 років пов'язано це було з відсутністю медичної до нехтування елементарних правил гігієни жахливі санітарні умови основними містах сприяли поширенню хвороб і епідемій у 16 першій половині 17 століття окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми в населенні Європи від епідемії від голоду державні років пожежі міста Європи та встановили 10 20% населення вони були невеликими 30-35 тис мешканців відокремленим від навколишнього світу старовинними мурами з вузькими вуличками проте існування міста велетні велетні міста була осередком до тексту шукав кращу долю. європейська Кухня: людина 18 століття що змінили світ психологічну стравоходу проте заходом життя стало легшим. щонайперше на столі привертали увагу величезна кількість м'яса час обіду на стіну подавали до 10 видів страв із м'яса. протягом принаймні 150 релігійних культів риби ставала головною їжею людини. У селян харчування скромніше але в них з'явились теж багато продуктів.