під проводом Александра Македонського переправилися через протоку Геллеспонт, що відокремлювала Європу від Азії, аби завоювати Персію. Перейшовши ріку Гранік, військо Македонського відразу вступило в бій із переважаючими силами персів і здобуло першу блискучу перемогу. Усі грецькі міста Малої Азії захоплено вітали Александра як свого визволителя.
Перський цар Дарій III на чолі величезного війська вирушив назустріч Александрове Перси і македонці зустрілися біля міста Ісса, що неподалік Середземного моря. Александр особисто очолив атаку своїх військ, прорвався до колісниці перського царя і захопив у полон його дружину, матір і двох дочок. Дарій злякався і втік з поля бою. Опір персів було зломлено усього за дві години. Перський цар попросив миру, але Александр відкинув його пропозицію. Однак і переслідувати Дарія не став — його подальшою метою була Фінікія.
Багате фінікійське місто Тир вирішило чинити опір. Розташоване на скелястому острові, воно вважалося неприступним. Понад півроку тривала його облога. Збудувавши насип до острова, македонці доступилися до мурів міста. Коли під ударами таранів повалилися стіни, вони увірвалися в місто, розграбували і підпалили Тир, вбили його захисників, а тисячі мешканців продали в рабство. Далі Александр спрямував війська в Єгипет.
У Єгипті його зустріли як визволителя від персів. Жерці урочисто оголосили його богом і сином бога сонця Амона. У дельті Нілу, де острів Фарос захищав від вітру морську гавань, цар заснував місто, назвавши його на свою честь Александрією.
