Соседями восточных славян (к IX в.) были на западе балтийские племена: ливы, чудь, весь, корела и др., западные славяне: поляки (ляхи), словаки, чехи, а также венгры (угры); на северо-востоке – многочисленные угро-финские племена: мордва, мари, мурома, меря и др.; на Нижней Волге – хазары, на востоке – волжские болгары, а на юге в Причерноморье – печенеги и другие тюркские племена.Расселяясь, восточные славяне вытесняли живущие здесь народы или ассимилировались с ними. После закрепления на новых местах восточные славяне создают основы своей обществен-ной и хозяйственной жизни.
Розвиток сільського господарства українських земель у складі Російської імперії в першій половині XIX ст. визначали такі тенденції: домінування в аграрній сфері поміщицького землеволодіння, яке перебувало в кризовому стані; посилення експлуатації селянства, його майнова диференціація; застосування застарілих в і засобів ведення господарства; поява в аграрному секторі надлишків робочої сили; поступова руйнація натурального господарства та розвиток підприємництва. Динаміка розвитку промислової сфери цієї доби визначалась сумарною дією низки процесів: бурхливим зростанням кількості промислових підприємств; промисловим переворотом, запровадженням нової техніки та технологій; поступовим витісненням кріпосницької мануфактури капіталістичною фабрикою; збільшенням ролі вільнонайманої праці; виникненням нових галузей промисловості; поступовим переміщенням промислових підприємств з сіл у міста; формуванням спеціалізації районів на виробництві певної промислової продукці
Жизнь рабов не была лёгкой а тут возможность освободится.