М. Міхновський
Объяснение:
Спершу за програму РУП служила промова М. Міхновського, що не був членом РУП, написана ним як проект програми з доручення засновників РУП, виголошена на Шевченківських святкуваннях у Полтаві і в Харкові у березні 1900 і надрукована того ж року брошурою у Львові під назвою «Самостійна Україна» як «вид. Р. У. П. — ч. 1». У цій промові проголошено гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» і, як найближчу мету, поставлено вимогу «повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії». Згодом керівники РУП виступили в 1 ч. свого органу «Гасло» (1903) з критикою брошури М. Міхновського, визнали її проголошення помилковим і в проекті програми, що був складений того ж року київ. комітетом і затверджений ЦК РУП, ухвалили «основні принципи, конечні цілі й тактику міжнародної соціал-демократії», тобто настанови так званої Ерфуртської програми. У практичній діяльності гасло самостійності України замінено вимогою національно-територіальної автономії України в межах Російської імперії. У 1902 РУП складалася з 6 комітетів, т. зв. «Вільних громад РУП» — Київ., Харківської, Чернігівської, Полтавської, Лубенської і Чорноморської (або Кубанської) — й орг. оформилася, об'єднавши ці громади, під час установчого з'їзду в грудні 1902. Обраний тоді ЦК РУП очолили Є. Голіцинський (псевд. Павловський), В. Козиненко (Граб) і Д. Антонович (Муха). До Закордонного Комітету з осідком у Львові увійшли прибулі туди 1903 В. Винниченко і Д. Антонович. З 1903 фактичним керівником РУП став М. Порш.
Одночасно з РУП 1900 постала і Українська Соціалістична Партія (УСП), провідними членами якої були Б. Ярошевський, М. Меленевський і В. Міхновський, яка в червні 1903 приєдналася до РУП і діяла в її рамках до січня 1904. Під проводом М. Міхновського з 1902 оформилася окрема Укр. Нар. Партія.
Основные этапы буржуазной революции в Англии
Гражданские войны. Смена форм правления (1640-1649).
Республиканское правление (1650 – 1653).
Военная диктатура – протекторат Кромвеля (1653 -1658).
Реставрация монархии (1659 – 1660).
В английской буржуазной революции впервые отчетливо проявились основные закономерности развития буржуазных революций нового времени, что позволило назвать ее прообразом Великой французской буржуазной революции.
Причины Английской буржуазной революции
противоречия между нарождающимся капиталистическим и старым феодальным укладом;
недовольство политикой Стюартов;
противоречия между англиканской церковью и идеологией пуританизма.
Главные движущие силы революции: городские низы и крестьянство главе с новым обуржуазившимся дворянством – джентри.
Объяснение:
1. Они назывались инджу (приданое).
2. Джучи старший сын Чингисхана получил в удел области от Иртыша до Урала и далее.
Второму сыну Чагатаю досталась Средняя Азия и близлежащие территории
Угэдэй третий сын Чингис-хана, переемник.
Толую досталась Монголия.
3. Непосредственное управление страной осуществлялось через специальный орган исполнительной власти — диуан, в который входили дамиры — секретари, битакчи — писцы, салыкчи — налоговые чиновники, казначи — чиновники финансового ведомства и их туткаулы, бакаулы и есаулы.
4. Яса (великая яса) — закон великой власти. Уложение Чингисхана, которое он, по преданию, издал на великом всемонгольском курултае и которое постоянно подтверждалось его преемниками.
5. Курултай — орган народного представительства у некоторых тюркских народов (ногайцев, башкир, казахов, киргизов, крымских татар, татар, тувинцев, алтайцев), всенародный съезд знати для решения важнейших государственных вопросов, в определённой степени — аналог европейских парламентов.