XVI ст. в Польщі відбувався перехід від середньовічної оброчної системи до фільварково-панщинного господарства. Фільварок — багатопрофільне господарство, в якому вся земля належала панові і в якому працювали селяни, котрі відробляли панщину.
Причин цього було декілька. По-перше, зростали міста, збільшувалася чисельність міського населення й підвищувався попит на сільськогосподарську продукцію. По-друге, в результаті напливу до Європи після великих географічних відкриттів золота почався інтенсивний розвиток ринкових відносин, що вело до зростання попиту на хліб, сільськогосподарську продукцію та сировину для мануфактур. Землевласники перетворювали свої господарства у фільварки з метою збільшення виробництва товарної продукції, тобто продукції, розрахованої для продажу на ринку.
Якщо в Західній Європі на той час кріпацтва вже фактично не існувало, то в Польщі у XVI ст. воно зберігалося, але форма визиску селян змінилася. Так, згідно з польськими законами, 1518р. польські селяни втратили право захищати свої права в суді та опинилися під судом своїх панів. У 1543 р. було заборонено перехід селян від одного пана до іншого. У фільварках панщина сягала шести днів на тиждень. Окрім вирощування хліба, у фільварках
Если, таким образом, сопоставить феодализационный процесс на Западе и на Востоке, то можно придти к следующим выводам. На Западе феодализация идет полным ходом в результате варвар ских вторжений, причем варвары-завоеватели разрушили почти без остатка военно-бюрократический аппарат рабовладельческого государства; налоговая система почти исчезла, гнет государственной власти несколько уменьшился, эксплуатация трудящихся масс приобрела относительно более мягкие формы, создавая в известных пределах возможность дальнейшего развития производительных сил.
На Востоке же, в Византии, процесс феодализации проходил при сохранении могущественной центральной власти и всего военно-бюрократического аппарата. Поэтому процесс этот здесь затянулся, но в то же время протекал необычайно мучительно для широких масс. Переход к феодализму выразился здесь не только в смягчении рабства и закрепощении свободных, но и в массовом разорении крестьянства совокупными усилиями центральной власти и господствующего класса. В то время как на Западе издержки при переходе к феодализму частично пали и на крупных рабовладельцев, утративших часть своей земли и рабов в пользу завоевателей, на Востоке эти издержки легли целиком на плечи крестьянства.