Объяснение:
Українське суспільство ХІV-ХV ст. було неоднорідним та строкатим. Його основними станами були шляхта, духовенство, міщани й селяни. Стани відповідали соціально-правовим групам людей, які відрізнялися між собою майновим становищем у суспільстві, а також різними правами й обов’язками. У різних регіонах, які входили до складу різних країн, соціальна структура населення мала свої певні відмінності та особливості формування й становлення, що було зумовлено різницею в їхньому суспільному та економічному розвитку.
Магнати
представники шляхетського походження, родової й багатої знаті, великі землевласники.
Шляхта
провідний привілейований суспільний стан, що складався із вихідців різних соціальних груп, яким надавалися широкі політичні, майнові права та свободи і які несли військову службу.
Князі (титулована знать)
становили єдиний замкнутий стан, тому ні за багатство, ні за гроші, вплив чи владу не можна було стати князем, оскільки цього статусу міг набути тільки син князя (за кровним спадковим принципом).
Пани (заможна шляхта)
найзаможніші феодали, які вирізнялися родовитістю та спадковим землеволодінням; були членами великокняжої ради та брали участь у військових походах із власними військовими загонами.
Зем’яни (середня шляхта)
нащадки слуг, які здійснювали військову службу, завдяки чому отримували спадкове землеволодіння та певні шляхетські привілеї.
Бояри (дрібна шляхта)
виконували різного роду доручення та особисто несли військову службу; у своїх володіннях мали певні земельні наділи за рахунок виконання своїх обов’язків перед королем чи князем.
Духовенство
«церковні люди», – окремий привілейований стан у суспільстві, не підлягав світському суду, мав свою власну ієрархію.
Чорне
ченці та черниці.
Біле
світські парафіяльні священики.
Міщани
міське населення, яке займалися ремісничою та торговою діяльністю.
Патриціат
найзаможніші та найвпливовіші купці і ремісники.
Бюргерство
цехові майстри та середній клас населення.
Міський плебс
дрібні торговці, ремісники, вільні селяни.
Селяни
домінуюча частина населення, серед якого були як особисто вільні селяни, так і ті, що були прикріплені до свого наділу, відповідно – феодала.
Слуги
селяни, які відбували особисту службу при своєму господарі, у разі потреби виступали із ним у військовий похід та виконували різного роду доручення.
Данники
сплачували данину за користування землею, а також мисливськими й бортними угіддями; натуральна данина поступово витісняється грошовою платою.
Тяглі
відробляли панщину, та працювали в господарстві свого господаря здійснюючи «тяглу» службу, тобто разом зі своєю худобою обробляли землю, сплачували податки та виконували різного роду повинності.
1) Мартин Лютер, его идеи: единственным источником божественного откровения является только Библия; cпасение происходит только чистой и искренней вере.
2) мануфактура- Форма производства, характеризующаяся применением ручных орудий и разделением труда. ПРОЦЕСС: Когда мануфактурист — владелец капиталов (раздает сырье для последовательной переработки мелким деревенским ремесленникам (ремесленникам-надомникам). Этот тип мануфактуры больше всего был распространён в текстильном деле и в тех местах, где не действовали цеховые ограничения. Работниками рассеянной мануфактуры становились деревенские бедняки, которые имели какую-то собственность: дом и крохотный участок земли, но не могли обеспечить свою семью и себя и поэтому искали дополнительные источники существования. Получив сырьё, например, шерсть-сырец, работник перерабатывал его в пряжу. Пряжу забирал мануфактурист и отдавал её на переработку другому работнику, который превращал пряжу в ткань и так далее.
3) Гугеноты- француские протестаны XVI века
В школе проходил В. В. Голицыне ))
Младшим из предшественников Петра был князь В. В. Голицын, и он уходил от действительности гораздо дальше старших. Ещё молодой человек, он был уже видным лицом в правительственном кругу при царе Фёдоре и стал одним из самых влиятельных людей при царевне Софье...
Голицын был горячий поклонник Запада, для которого он отрешился от многих заветных преданий русской старины. В его обширном московском доме, который иноземцы считали одним из великолепнейших в Европе, всё было устроено на европейский лад: в больших залах простенки между окнами были заставлены большими зеркалами, по стенам висели картины, портреты русских и иноземных государей и немецкие географические карты в золочёных рамах; на потолках нарисована была планетная система; множество часов и термометр художественной работы довершали убранство комнат... При его содействии состоялся в 1686 г. Московский договор о вечном мире с Польшей, по которому Московское государство приняло участие в коалиционной борьбе с Турцией в союзе с Польшей, Германской империей и Венецией и этим формально вступило в концерт европейских держав, за что Польша навсегда утверждала за Москвой Киев и другие московские приобретения, временно уступленные по Андрусовскому перемирию.
Объяснение: